Як перевести працівника-сумісника на основне місце роботи

Роз’яснення надає фахівець відділу з питань праці західного регіону Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норми статті 24 КЗпПУ та Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, поширюється на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. При цьому, працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття на роботу, оскільки у зазначених законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів подається до початку роботи працівника.

Відповідно до листа Міністерства економіки України від 24.06.2024 №4701-05/45070-09, якщо працівник, який працює у роботодавця за сумісництвом, бажає працювати у цього роботодавця за основним місцем роботи, то таку процедуру слід реалізувати через механізм звільнення працівника з місця роботи за сумісництвом та прийняття його на основне місце роботи. Це пов’язано з тим, що законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом та навпаки. Разом з тим, працівник не може працювати за сумісництвом, не маючи при цьому основного місця роботи.

Якщо договір із сумісником було розірвано та укладено новий за основним місцем роботи, то відповідно до частини першої ст. 24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон «Про відпустки») звільненому працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

https://kr.dsp.gov.ua