Використання електрогенератора: ліцензії, дозволи, форма № 20-ОПП

Суть проблеми. Зараз через часті відключення електроенергії багато суб’єктів господарювання (далі – СГ) використовують електрогенератори. Хтось з них вирішив орендувати таке обладнання, а хтось – купити.

Про що стаття? Ми розглянемо, які документи (у т. ч. дозвільні) необхідно оформити СГ у разі використання електрогенератора для власних потреб.

Про які електрогенератори йтиметься?

Електричний генератор – цей пристрій, у якому неелектричні види енергії (механічна, хімічна, теплова тощо) перетворюються на електричну.

Нас цікавитимуть електрогенератори, що працюють на рідкому паливі (бензині або дизельному паливі). Саме цей варіант нині один з найбільш доступних для використання СГ у разі відключення електроенергії. Далі у статті називатимемо їх електрогенераторами, але ви повинні розуміти, що до категорії електрогенераторів потрапляє значно більша кількість пристроїв.

Також завважимо, що електрогенератори підрозділяються на декілька видів залежно від їх потужності та інших технічних параметрів. Але в цій статті ми не вдаватимемося до технічних деталей, а розглянемо, чи потрібні СГ у разі оренди або купівлі електрогенератора якісь іще документи крім договору оренди або купівлі-продажу.

Ліцензія на виробництво електроенергії та коди КВЕД

У результаті використання електрогенераторів виробляється електроенергія. Тому перше запитання, яке виникає в СГ:

А чи не потрібна у цьому випадку ліцензія у сфері електроенергетики?

За відповіддю звернемося до профільного Закону від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

У ст. 8 Закону № 2019 зазначено, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електроенергії споживачам, зберігання енергії, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку і гарантованого покупця проводяться на ринку електроенергії за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим законом.

Як бачимо, на перший погляд виробництво електроенергії потрапляє під ліцензування.

Проте далі в ч. 2 ст. 30 Закону № 2019 читаємо: виробляти електроенергію без ліцензії на провадження госпдіяльності з виробництви електроенергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності або відпускання електроенергії менше ніж показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах.

Нашому випадку відповідають Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 27.12.2017 № 1467 (далі – Ліцензійні умови № 1467).

У п. 1.3 Ліцензійних умов № 1467 зазначено, що діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання не підлягає ліцензуванню, якщо електрична енергія виробляється:

• без мети її продажу на підставі договору та споживається для власних потреб, незалежно від встановленої потужності електрогенеруючого обладнання;
• мобільною (автономною) електростанцією у період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення або скасування.

Із цієї норми чітко випливає, що коли електроенергія виробляється виключно для власних потреб, то така діяльність СГ не підлягає ліцензуванню (незалежно від потужності обладнання).

Наступне запитання, яке може виникнути в СГ у зв’язку з використанням електрогенератора :

Чи треба додавати відповідний КВЕД до переліку видів діяльності СГ, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР)?

Ні, не треба. Нагадаємо, що в ЄДР зазначено коди видів економічної діяльності, якими займається СГ. Ці коди визначаються відповідно до Національного класифікатора «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держстандарту від 11.10.2010 № 457 (далі – ДК 009:2010). Проте виробництво електроенергії для власних потреб не є видом економічної діяльності СГ.

А в нашому випадку вироблювана електроенергія не є ні товаром, ні послугою, якщо СГ не збирається її продавати іншим особам.

Дозвільні документи й охорона праці

Електрогенератор – досить складний механізм, експлуатація якого може становити небезпеку для життя і здоров’я людей. Тому цілком правомірно виникає запитання:

Чи треба отримувати дозвіл Держпраці для установки та експлуатації електрогенератора?

Питання отримання таких дозволів регламентуються Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107).

Згідно із цим документом, залежно від категорії використовуваного обладнання та механізмів, а також характеру виконуваних робіт може знадобитися:

• або отримати дозвіл;
• або оформити декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (за формою, наведеною в додатку 8 до Порядку № 1107, далі – декларація відповідності).

Дозвіл Держпраці

Видають дозволи територіальні органи Держпраці за місцем реєстрації юрособи або особи-підприємця (п. 7 Порядку № 1107).

Роботодавці повинні отримувати дозвіл Держпраці у випадку:

• виконання робіт підвищеної небезпеки, перелічених у групі А додатка 2 до постанови КМУ від 03.02.2021 № 77 (далі – Постанова № 77, перелік робіт);
• експлуатації машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, зазначених у групі А переліку машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, наведеного в додатку 2 до Порядку № 1107 (далі – перелік машин).

У зазначених переліках ми не знаходимо електрогенераторів. Проте в п. 8 групи А переліку машин зазначено обладнання з напругою понад 1 000 В, а в п. 9 групи А переліку робіт зазначено роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1 000 В, у зонах дії струму високої частоти.

Тому якщо в електрогенераторі, який ви орендуєте або купуєте, використовуватиметься зазначена напруга, необхідно отримати дозвіл Держпраці.

Так, на виконання робіт і експлуатацію механізмів, про які ми говорили вище, дозвіл Держпраці можна не отримувати, а працювати на підставі оформленої декларації відповідності. Така «пільга» діє протягом воєнного стану, а також протягом місяця після його припинення або скасування.

Декларація відповідності

Оформити декларацію відповідності необхідно у випадку (п. 21 Порядку № 1107) :

• виконання робіт підвищеної небезпеки, перелічених у групі б переліку робіт (додаток 2 до Постанови № 77);
• експлуатації машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, зазначених у групі б переліку машин (додаток 2 до Порядку № 1107).

А також, як ми з’ясували вище, декларацію відповідності можна оформити під час воєнного стану – замість отримання дозволу Держпраці.

Але якщо прямої вказівки на електрогенератори у вищеназваних переліках немає, чи треба в нашому випадку подавати декларацію відповідності?

Так, слова «електрогенератор» ви там не знайдете. Проте ці переліки досить великі, а формулювання в них досить обтічні. Тобто під ці визначення цілком можна підвести і електрогенератори.

Тому ми рекомендуємо вам у разі експлуатації електрогенератора оформити декларацію відповідності. Тим більше, що її подання не має викликати особливих проблем і додаткових витрат. А ось неподання декларації відповідності може бути чревате адміністративною відповідальністю для посадовців підприємства або фізосіб-підприємців на підставі ст. 175² КУпАП. Ця стаття передбачає застосування штрафу в розмірі від 150 до 200 НМДГ (від 2 550 до 3 400 грн).

У який строк і яким способом треба подати декларацію відповідності?

Декларація відповідності має бути подана роботодавцем не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати початку відповідних робіт або експлуатації машин, механізмів, обладнання.

Декларацію можна подати в паперовому або електронному вигляді (п. 21 Порядку № 1107).

Декларацію в паперовому вигляді можна:

• подати особисто адміністраторові Центру надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою;
• відправити поштою – на адресу ЦНАП.

В електронному вигляді ви можете надіслати декларацію:

• через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
• через інформаційну систему Держпраці, яка інтегрована з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг.

Чи треба подавати разом з декларацією будь-які документи?

Ні, треба просто заповнити Декларацію відповідності, форму якої наведено в додатку 8 до Порядку № 1107 і завірити її підписом керівника. Ніяких інших документів до декларації додавати не треба.

Проте цей факт не звільняє роботодавця від обов’язку дотримуватися правил охорони праці в цій ґалузі й оформляти необхідні внутрішні документи.

Завважимо, що вимога про проведення аудиту охорони праці дійсно є у ст. 13 Закону № 2694, а ось нормативних документів щодо порядку його проведення поки що немає. Але у цьому випадку це не важливо, оскільки йдеться про внутрішній аудит, який може бути проведений силами самого роботодавця або ж із залученням зовнішніх фахівців (за необхідності).

Нині ці органи проводять на підприємствах роз’яснювальну роботу з питань безпечної експлуатації електрогенераторів (див., наприклад).

Зокрема, органи Держпраці рекомендують СГ дотримуватися вимог таких документів :

• Правил технічної експлуатації станцій і мереж (ГКД 34.20.507-2003);
• Правил безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97);
• Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98).

Ліцензія на зберігання пального

У нашій консультації йдеться про електрогенератори, що працюють на рідкому паливі. На практиці в СГ неминуче виникають запитання, пов’язані зі зберіганням такого палива і необхідністю отримання ліцензії на цей вид діяльності.

Питання ліцензування діяльності із зберігання пального регламентуються Законом від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

За загальним правилом зберігання пального потребує отримання ліцензії. Проте відносно зберігання пального для електрогенераторних установок під час воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування діє особливе правило, установлене п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817. Так, у цей період СГ має право:

• зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 л на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
• зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2 000 л на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація), яка безоплатно подається до територіального органу ДПС.

Отже, якщо зараз ви зберігаєте пальне для електрогенератора в обсязі до 2 000 л, вам не потрібно оформлювати ніяких документів на зберігання пального. Якщо ж ви зберігаєте пальне в обсязі понад 2 000 л, тоді необхідно подати в податковий орган декларацію про це.

Як подати декларацію?

Як зазначено у п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817, декларація складається у довільній формі та подається в паперовому або електроному вигляді у порядку, встановленому ст.. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У декларації зазначаються такі відомості:

1) про суб’єкта господарювання:

• для юросіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
• для фізосіб-підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізособою-підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
• для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ПКУ;
• для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;

2) загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Подання форми № 20-ОПП

Обов’язок платника податків повідомляти податковий орган про наявність об’єктів, що підлягають оподаткуванню, установлений ст. 63 ПКУ, а також Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Про всі об’єкти оподаткування й об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), платник податків зобов’язаний повідомляти податкові органи за місцем свого основного обліку шляхом подання форми № 20-ОПП (ст. 63.3 ПКУ, п. 8.1 Порядку № 1588).

Платники податків зобов’язані подавати форму № 20-ОПП у разі реєстрації, відкриття або створення об’єкта оподаткування (п. 8.3 Порядку № 1588). Причому інформувати необхідно про всі об’єкти – власні, орендовані або передані в оренду (абзац другий п. 8.4 Порядку № 1588).

Проте чи треба подавати форму № 20-ОПП у разі купівлі або оренди електрогенератора?

Відповідь на це запитання знаходимо в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань обліку платників податків, затвердженій наказом Мінфіну від 12.01.2022 № 7, відповідь на запитання 3.

Запитання було поставлене про необхідність подавати форму № 20-ОПП стосовно паливного генератора. Мінфін робить висновок, що коли платник податків уже інформував податковий орган про об’єкт (приміщення), у якому розташований цей генератор, то окремо подавати інформацію про цей генератор не треба: тут застосовується принцип укрупнення інформації.

Аналогічні роз’яснення наводять і податкові органи (див., наприклад це, а також у ЗІР, категорія 116.11).

Ну а якщо СГ не інформував податковий орган про приміщення, у якому знаходиться електрогенератор?

Тоді варто це зробити зараз. Нагадаємо, що строк подання форми № 20-ОПП – 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування (п. 8.4 Порядку № 1588). У нашому випадку відлік цього строку почнеться з дати купівлі або оренди електрогенератора.

На практиці у СГ може виникнути запитання:

Як заповнити графу 3 форми № 20-ОПП «Тип об’єкта оподаткування»?

Річ у тому, що ця графа заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, оприлюдненого на офіційному сайті ДПС у розділі «Довідники». Але у цьому довіднику немає такого об’єкта, як електрогенератор.

Отже, вам треба буде вибрати з наявних у довіднику об’єктів той, який найбільше підходить для назви вашого приміщення, де буде розташований електрогенератор. Наприклад, у довіднику є такий об’єкт, як «електровузол» з кодом 209, або «виробнича ділянка» з кодом 587.