Чи має право працівник брати відпустку без збереження зарплати кілька разів протягом року?

Практична ситуація

Працівник, який цього року вже був у відпустці без збереження зарплати 30 днів, знову подав заяву про надання такої відпустки на таку саму кількість днів. Чи може роботодавець надавати працівникові неоплачувану відпустку декілька раз на рік?

Щоб правильно відповісти на це запитання, спочатку нагадаємо, що відпустки без збереження заробітної плати бувають різні. Зокрема, за загальним правилом мирного часу, відпустки без збереження зарплати надаються:

• в обов’язковому порядку за ст. 25 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504). Така відпустка надається працівникам конкретних категорій у випадках і тривалістю, визначених ст. 25 цього Закону;
• за згодою сторін згідно зі ст. 26 Закону № 504. Така відпустка надається на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більш як 30 календарних днів на рік (ч. 1 ст. 26 Закону № 504). Проте під час війни роботодавець на прохання працівника (тобто за згодою сторін) може надавати йому таку відпустку без обмеження цього строку (ч. 3 ст. 12 Закону від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136). Тобто, якщо роботодавець не заперечує, працівник у період дії воєнного стану може брати таку неоплачувану відпустку неодноразово і без обмежень її тривалості.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець в обов’язковому порядку має надати за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати. Тривалість такої відпустки обмежується 90 календарними днями протягом періоду воєнного стану.

Водночас у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).

Отже, якщо в нашій ситуації працівника не залучено до виконання зазначених робіт і якщо йдеться про неоплачувану відпустку, яка надається за згодою сторін (а не в обов’язковому порядку певним категоріям осіб), роботодавець може (але не зобов’язаний) надати таку відпустку працівникові без обмеження строку під час воєнного стану.

Детальніше про порядок надання та оформлення неоплачуваних відпусток див. у статті «Відпустки без збереження зарплати під час війни».