Новий закон про держслужбу: новації в оплаті праці держслужбовців

Як визначено у ст. 50 Закону № 889, відтепер складовими заробітку держслужбовця будуть: посадовий оклад; надбавки за вислугу років та за ранг держслужбовця; виплати за додаткове навантаження за виконані обов‘язки тимчасово відсутнього держслужбовця; виплати за додаткове навантаження за виконані обов‘язки за вакантною посадою; премії. Матеріальної допомоги серед цих складових зараз немає.

Установлено, що загалом обсяг премій держслужбовця не може перевищувати 30 % річного фонду його посадового окладу (ця норма набуває чинності з 01.01.19 р.).

Премії передбачаються такі:

• за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
• місячна або квартальна – залежно від особистого внеску держслужбовця в загальні результати роботи держоргану.

Новацією є те, що крім коштів держбюджету на оплату праці спрямовуватимуться кошти міжнародних організацій, які надходять до держбюжету. Порядок їх використання має затвердити Кабмін.

Додамо, що відповідно до п. 37 Плану дій Кабінету Міністрів України, затвердженого розпорядженням КМУ від 16.03.16 р. № 184-р, передбачається залучення коштів до бюджету для фінансування стимулюючих виплат держслужбовців. Це планується здійснити в липні поточного року після підписання Угоди з ЄС щодо залучення бюджетної підтримки реформи держуправління. Згодом, протягом трьох місяців із моменту укладення цієї угоди, приймається урядове рішення про встановлення посадовцям категорій «А» та «Б» (якщо вони призначені після 01.05.16 р.) стимулюючих виплат.

За аналогією з нормами Закону № 3723 державою гарантовано: скорочення бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для зменшення заробітку держслужбовців.

Новиною Закону № 889 (ст. 51) є встановлення груп оплати праці. Зауважимо, що число таких груп дорівнює кількості рангів, тобто їх дев’ять. Важливим для встановлення розмірів посадових окладів є поділ держорганів за юрисдикцією, а саме: територія всієї України; територія однієї або кількох областей, м. Києва або Севастополя; територія одного або кількох районів, міст обласного значення.

Найсуттєвішою відмінністю нового Закону є норма стосовно того, що Кабмін щороку під час опрацювання проекту державного бюджету наступного року має визначити схеми посадових окладів на посадах держслужби. При цьому мінімальний посадовий оклад за держорганами 1-ї групи (найвищою) має становити не більше 7 мінімальних окладів за 9-ю (найнижчою) групою держорганів. Це означає, що співвідношення мінімального посадового окладу керівника держоргану (група 1) до мінімального окладу спеціаліста держоргану групи 9 становить сім до одного.

І ще: норму про встановлення розміру посадового окладу групи 9 на рівні щонайменше 2 МЗП буде запроваджено лише з 01.01.19 р.

На сьогодні розміри посадових окладів визначатимуться згідно з відповідними урядовими рішеннями.

На відміну від Закону № 3723, відтепер надбавка за ранг виплачуватиметься в розмірі, установленому Кабміном при затвердженні схеми посадових окладів (тобто під час підготовки проекту закону про держбюджет наступного року).

Щодо надбавки за вислугу років, то вона становитиме 3 % посадового окладу держслужбовця за кожний календарний рік стажу, але не більше 50 % посадового окладу.

Ще є можливість стимулювати роботу за тимчасово відсутнього держслужбовця в розмірі 50 % окладу відсутнього працівника.

За наявності вакантної посади здійснюється розподіл обов‘язків між працюючими, і тоді їм належить виплата за додаткове навантаження. Її провадять за рахунок економії фонду посадового окладу за вакансією.

Критерії та показники, за які держслужбовцеві можуть виплачувати премію, має містити Типове положення про преміювання, що затверджується Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. Про його ухвалення повідомимо окремо (на сьогодні такого рішення ще немає).

На підставі цього положення в кожному державному органі за погодженням із профспілками затверджується локальне положення про преміювання держслужбовців, а рішення про преміювання приймається керівником держоргану. Як виплачуватимуться премії всіх трьох вищезгаданих видів працівникам категорії «А» (зокрема, держсекретарям міністерств, керівникам апаратів Конституційного суду, Верховного Суду, керівникам місцевих держадміністрацій), визначатиме суб‘єкт їх призначення.

Додамо: створення фонду преміювання держоргану в розмірі 20 % загального річного фонду посадових окладів та економії фонду оплати праці передбачено з 01.01.19 р. До того часу, виходячи з положень Закону № 889, рішень Кабміну стосовно умов оплати праці працівників держорганів, преміювання можливе виключно в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах держорганів.

Заохочення держслужбовців

Не все вимірюється грошима – законодавство передбачає також різні види моральних заохочень: подяка, грамота, дострокове присвоєння рангу, урядова відзнака (вітальний лист, подяка, почесна грамота). Погодьтеся, відзнака його професійних надбань дозволяє держслужбовцеві впевнено крокувати службовими щаблями вище та вдосконалювати свої знання.

Також не менш важливим є те, що держслужбовцю може надаватись службове житло, а для вирішення соціально-побутових питань – матеріальна допомога. Порядок такого забезпечення також має визначити Кабмін (поки що такого рішення немає).

Робочий час та час відпочинку, відрядження

У ст. 56 Закону № 889 чітко встановлено, що тривалість робочого часу держслужбовця становить 40 год. на тиждень (за аналогією із ст. 50 КЗпП, де нормальна тривалість не може перевищувати 40 год. на тиждень). Водночас установлено обов‘язок посадовців з‘явитись на роботу і працювати понад цю тривалість для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань. Рішення про роботу у вихідні, святкові, неробочі дні, у нічний час приймається керівником держслужби з повідомленням про це профспілкового органу. Однак час роботи кожного держслужбовця понад установлену тривалість не повинен перевищувати 4 год. протягом двох днів підряд та 120 год. на рік.

За таку роботу надається грошова компенсація, як це передбачають норми трудового законодавства.

Установлено й особливості надання держслужбовцям щорічних відпусток. Так, основна щорічна оплачувана відпустка триватиме, як і раніше, 30 календарних днів, і до неї виплачуватиметься грошова допомога в розмірі середньомісячного заробітку (було – в розмірі посадового окладу). Змінились засади та критерії стосовно надання щорічних додаткових оплачуваних відпусток. Відтепер за кожен рік після набуття 5-річного стажу держслужби надається один календарний день такої відпустки, але не більше ніж 15 календарних днів.

Є можливість у держслужбовця отримати й інші види додаткових відпусток: у зв‘язку з навчанням, творчу, соціальну, а також відпустку без збереження заробітної плати, зокрема для участі у виборчому процесі.

Порядок та умови надання щорічних відпусток визначатимуться за нормами законодавства про працю.

Проходження служби держслужбовцями має свої особливості, зокрема їх навіть можуть відкликати із щорічних відпусток. Тому на виконання ст. 60 Закону № 889 постановою КМУ від 25.03.16 р. № 230 затверджено Порядок такого відкликання. Окрім того, відшкодовуватимуться не передбачені витрати, пов’язані з відкликанняv із щорічної основної та додаткових відпусток. Відшкодування відбуватиметься виходячи з документально підтверджених витрат (постанова КМУ від 25.03.16 р. № 231).

Згодом частини невикористаних відпусток, якщо на це є згода керівника держслужби, можуть бути використані працівником чи приєднані до відпустки наступного року.

Як і кожен працюючий, держслужбовець може бути направлений у службове відрядження. У ст. 42 Закону № 889 унормовано, що максимальна тривалість такого відрядження не може перевищувати 60 календарних днів, а більш тривалим воно може бути лише за умови письмової згоди держслужбовця. При направленні особи у відрядження слід брати до уваги її сімейний стан та інші особисті обставини.

На цю тему також читайте «Новий закон про держслужбу: в чому суть», «Новий закон про держслужбу: відповідальність держслужбовців, а також звільнення».