Новації стосовно розмежування посад за статусом

Нормативно-правове забезпечення реалізації положень Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі – Закон № 889) удосконалюється та зазнає змін. Одним із важливих моментів є визначення статусу осіб, до яких застосовуються норми цього Закону. Тож розглянемо, як на сьогодні визначається статус осіб, які не належать до держслужбовців.

Згідно з положеннями Закону № 889 до штату держорганів можуть входити держслужбовці, тобто особи, на яких поширюються норми цього Закону, а також особи, на яких не поширюється дія Закону № 889, серед яких:

• міністр та його заступники;
• голови місцевих держадміністрацій та їхні заступники;
• депутати місцевих рад та посадові особи місцевого самоврядування;
• працівники держорганів, які виконують функції з обслуговування;
• працівники патронатних служб;
• робітники.

Знаємо, що статус посади, яку обіймає працівник, залежить від покладених на нього завдань, функцій та повноважень, змісту виконуваної роботи. Наприклад, до держслужбовців належать особи, які займають посаду в держоргані, здійснюють установлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій держоргану, та дотримуються принципів держслужби.

Необхідність установлення критеріїв для віднесення посад працівників до тих, які виконують функції з обслуговування, випливає з норм ч. 4 ст. 3 Закону № 889.

Чіткого визначення посад із функціями обслуговування Закон № 889 не містить. Водночас положення цього Закону передбачають: функцією з обслуговування є діяльність працівників держоргану, що передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних із виконанням завдань і функцій, визначених для держслужбовців.