Мінімальна зарплата – 3 200 грн.: перший крок уряду?

Прийнятий у цілому Верховною Радою 06.12.16 р. законопроект № 5130 спрямований на вдосконалення законодавства щодо підвищення мінімальних розмірів оплати праці та страхових виплат.

Перш за все кардинально змінюються засади визначення мінімальної заробітної плати (далі – МЗП). Також по-іншому встановлюватимуться умови оплати праці бюджетників і працівників госпрозрахункових підприємств, порядок призначення стипендії. Більш жорсткими порівняно з нині чинними будуть санкції за виплату заробітку «в конвертах», а також за недопущення роботодавцем до перевірки інспекторів праці. Посадовцям органів місцевого самоврядування надаються повноваження в частині здійснення ними перевірки дотримання трудового законодавства аж до накладання ними штрафів за вчинені власниками установ, закладів порушення.

Наголошуємо: ухвалений проект не конкретизує розміру МЗП, що має бути встановлений із набуттям чинності цього Закону з 01.01.17 р. Як і передбачено Бюджетним кодексом, розмір МЗП установлюватиметься раз на рік у Законі про Держбюджет.

Ключовим нововведенням є те, що МЗП не застосовуватиметься як розрахункова величина для визначення посадових окладів та зарплати працівників та інших виплат. МЗП застосовується в розмірі 1 600 грн., допоки не будуть унесені зміни до законодавства щодо незастосування її як розрахункової величини.

Звертаємо увагу: як розрахункова величина в колдоговорах та угодах усіх рівнів МЗП не застосовується. Розрахунковою величиною буде прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі – ПМ).

Тож із початком 2017 року запроваджується норма, відповідно до якої МЗП є мінімальним розміром оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Це означає, що державою гарантується такий розмір заробітку, який не може бути нижчим від розміру МЗП.

Як і зараз, складові заробітку працівника передбачено законодавчими та нормативно-правовими актами. Однак до цього гарантованого державою заробітку не входитимуть такі доплати: за роботу в несприятливих умовах праці та умовах підвищеного ризику для здоров‘я (простіше кажучи, доплати за шкідливість праці), за роботу в нічний та надурочний час, роз‘їзний характер роботи. Не входять до цього заробітку працівника й надані йому премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахований працівникові за новими правилами заробіток виявиться нижчим за встановлений розмір МЗП, щомісяця йому доплачуватиметься різниця.

Істотно змінюється система оплати праці. Основою для оплати праці стає тарифна система, і вона застосовуватиметься на підприємствах, установах усіх форм власності та господарювання. Установлено, що система включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти. Додамо: законодавцями зроблено наголос на тому, що система оплати праці насамперед ґрунтуватиметься на тому, наскільки складною є виконувана працівником робота та який кваліфікаційний рівень працівника. Сподіваємось, за таких умов нарешті об‘єктивно оцінюватиметься професіоналізм під час здійснення кожним працівником покладених на нього функцій.

Для бюджетників (медпрацівників, освітян, бібліотекарів, соцпрацівників тощо, а також працівників державних та інших органів) схеми посадових окладів формуватимуться на основі встановленого Кабміном мінімального посадового окладу, а також міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів. При цьому найменший посадовий оклад дорівнюватиме ПМ, установленому на 1 січня календарного року.

Виходячи з цього, планові кошториси майбутнього року мають передбачати виплату кожному з найманих працівників заробітку щонайменше в розмірі встановленої держбюджетом МЗП (скоріш за все, це буде 3 200 грн.). Оскільки змінюється механізм формування цієї гарантії держави, мають здійснюватися доплати до рівня МЗП тим працівникам, у кого заробіток виявиться нижчим за цей рівень. Радимо кадровим та економічним службам установ, закладів ретельно переглянути кількість посад працівників, умови праці яких є особливими (важкими чи шкідливими), чи які, виходячи зі специфіки своєї роботи, працюють уночі або надурочно (вихователі, няні, медперсонал). Це може стосуватись, наприклад, зайнятих на роботах у психоневрологічних, інфекційних закладах/підрозділах, інтернатах, диспансерах тощо. Адже доплати за таку роботу не включатимуться до гарантованого розміру МЗП.

Безумовно, така ситуація вплине на розмір стимулюючих виплат, причому всім штатним працівникам. Адже, скоріш за все, потребуватиметься суттєве зменшення надбавок, доплат, премій. Тож необхідно скоригувати норми колдоговору чи положення про оплату праці з урахуванням реалій наступного року.

Стосовно держслужбовців, то їхні посадові оклади з 01.01.17 р. формуватимуться виходячи не з розміру МЗП, а з ПМ станом на 01.01.17 р., установленого Законом про Держбюджет-2017.

Нововведень щодо особливостей умов оплати праці в органах місцевого самоврядування законопроект № 5130 не містить. За усною інформацією Мінсоцполітики, поки що змінювати рішення КМУ з цього питання (ідеться про постанову КМУ від 06.04.16 р. № 268) не планується. Звісно ж, працюючим у цих органах працівникам також гарантується виплата заробітку щонайменше в розмірі МЗП.

Додамо, що протягом наступного року діятиме обмеження максимального розміру одержуваної пенсії, зменшення розміру пенсії працюючим.

Є в документі також новації в частині соцстрахування, надання адмінпослуг, сплати судового збору, держмита та ЄСВ.