Матеріальна допомога працівникам: нагадаємо правила виплати

Надання працівникам установ та організацій, що фінансуються з бюджету, матеріальної допомоги різних видів передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Розібратися в порядку її виплати залежно від галузі, статусу установи та інших чинників допоможе ця консультація.

Окремого узагальнюючого закону, який би визначав правила надання матеріальної допомоги працівникам-бюджетникам, немає. Законодавчим підґрунтям для її виплати окремим категоріям працівників, зокрема, слугують:

• держслужбовцям – ст. 54 та 57 Закону від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу»;
• посадовим особам місцевого самоврядування – ст. 21 Закону від 07.06.01 р. № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
• працівникам культури – ст. 29 Закону від 14.12.10 р. № 2778-VІ «Про культуру» (далі – Закон № 2778) тощо.

Зауважимо: установлена деякими законами матеріальна допомога є гарантованою державою виплатою, за винятком, якщо передбачено лише можливість її одержання працівником.

Оскільки одним із базових законодавчих актів щодо оплати праці – Законом від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» – установлено, що умови та розмір оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабміном залежно від галузі діяльності цих установ, порядок виплати матеріальної допомоги конкретизовано у відповідних урядових рішеннях (детальніше про це – далі).

Нагадаємо: за ст. 51 Бюджетного кодексу (далі – БК) керівники бюджетних установ зобов’язані утримувати чисельність працівників та здійснювати фактичні видатки на зарплату (включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу) лише в межах фонду зарплати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.