Індексація доходів при підсумованому обліку часу роботи

Інтерес до порядку індексації доходів працівників, яким уведено підсумований облік робочого часу, викликаний тим, що, як правило, тривалість їх роботи за місяць не збігається з місячною нормою годин, установленою для 5- або 6-денного робочого тижня. У цій консультації ми розповімо, як правильно провести індексацію при такому режимі роботи.

Особливості режиму роботи

Виходячи з назви «підсумований облік робочого часу», висновки про те, уклався працівник у встановлену для облікового періоду норму годин чи ні, можна зробити тільки після його закінчення. При цьому загальна кількість понаднормових годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин (при 5- або 6-денному робочому тижні) за цей період. І тоді ж, у кінці облікового періоду, здійснюється оплата всіх понаднормових годин. Такі правила встановлені Методрекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу(п. 10 і 12) , затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.06 р. № 138, (далі – Методрекомендації № 138). Нагадаємо, що обліковими періодами можуть бути декада, місяць, квартал, півріччя, рік (п. 6 Методрекомендацій № 138).

Із вищенаведених правил випливає, що коли порівняння й оплата наднормативного часу здійснюються після закінчення облікового періоду, наприклад кварталу, то в окремих місяцях кварталу заробітну плату слід виплачувати в розмірі, установленому штатним розписом для повністю відпрацьованого часу згідно з нормами годин, затвердженими для кожного місяця при 5-або 6-денному тижні.

Оскільки подібний висновок у зазначених рекомендаціях прямо не сформульовано, підприємству або установі такий порядок оплати праці при підсумованому обліку робочого часу доцільно конкретизувати в Положенні про оплату праці (або аналогічному документі), яке є частиною колективного договору. Це вбереже вас від претензій представників контролюючих органів, які застосовують некоректний підхід, коли в окремих місяцях облікового періоду (кварталу, півріччя, року) вони пропонують нараховувати зарплату відповідно до фактично відпрацьованого за графіком часу. При такому підході ми:

• по-перше, порушимо положення Методрекомендацій № 138 (при перевищенні норми почнемо оплачувати понаднормові години ще до закінчення облікового періоду);
• по-друге, не виконаємо умов трудового договору щодо щомісячної зарплати згідно зі штатним розписом, коли при недопрацюванні виплатимо менше обіцяної суми.

Оскільки працівник виконав індивідуальну норму часу і згідно із затвердженим графіком відпрацювати більше годин просто не міг, у нього будуть підстави для цілком законних претензій із приводу проведення з ним розрахунків у неповному обсязі. Однак якщо обліковим періодом обрано місяць, то, безумовно, порівняння й оплата понаднормових годин повинні відбуватися в кінці місяця. У цьому випадку графіки роботи потрібно складати так, щоб працівник мав можливість відпрацювати в кожному з місяців не менше встановленої на цей місяць норми годин при 5- або 6-денному тижні.

Порядок індексації

Найчастіше роботодавці вибирають обліковим періодом квартал. Виходячи із цієї умови і дотримуючись вищевикладених правил, розглянемо на прикладі підвищення зарплати сторожа у вересні 2015 року порядок проведення індексації при підсумованому обліку робочого часу. При цьому припустимо, що охорона підприємства (установи) організована цілодобово. У зв'язку із цим роботу з охорони виконують 4 сторожи, тривалість їх змін становить 12 годин.

ПРИКЛАД

Місячний оклад сторожа 1-го тарифного розряду в липні та серпні 2015 року становив 1 218 грн., у вересні Постановою від 16.09.15 р. № 731 він був підвищений до 1 378 грн., тобто на 160 грн. Згідно з індивідуальним графіком роботи в II кварталі цього року сторож відпрацював: у липні – 192 години, у серпні – 184 години, у вересні – 176 годин, усього – 552 години. У липні і серпні місячна зарплата сторожа складалася з окладу (1 218 грн.) і поточної індексації, розрахованої виходячи з базового місяця – грудня 2013 року, у розмірі 912,28 грн.

Згідно з п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 і прикладу, наведеного в додатку 4 до цього документа, фіксована сума індексації, на яку мав право цей працівник у вересні 2015 року, дорівнює 752,28 грн. (912,28 грн. – 160,00 грн.).

Тобто у вересні працівник повинен був одержати оклад (1 378 грн.), фіксовану суму індексацію (752,28 грн.), а також суму оплати понаднормових годин, відпрацьованих за весь квартал .(на кінець облікового періоду це 32 год. (тобто 552 год. – 520 год., де 520 год. – норма робочого часу за II квартал при 5-денному робочому тижні).

Зверніть увагу: до постійних складових зарплати, підвищення яких ми врахували при розрахунку фіксованої суми індексації, у цьому випадку ми віднесли тільки оклад. У деяких випадках такими можуть бути і надбавка до окладу, яка щомісяця має постійне значення, наприклад надбавка за класність водіям.

Що стосується інших виплат при підсумованому обліку робочого часу, таких як оплата понаднормових годин і доплата за роботу в нічний час, то їх не можна вважати постійними складовими, оскільки їх розмір увесь час змінюється.

Так, хоча оплата понаднормових годин починаючи з вересня цього року і визначається з нового окладу 1 378 грн., у різні місяці, якими закінчується обліковий період, її сума буде різною залежно від кількості годин, відпрацьованих працівником понад норму.

Аналогічна ситуація складається і з доплатами за роботу в нічний час. Так, розмір доплат за 1 годину в базовому місяці збільшиться, проте кількість відпрацьованих годин буде різною в різні місяці залежно від графіка роботи, і загальна сума виплат буде постійно змінюватися. Те саме можна сказати і про підвищену оплату святкових і неробочих днів, які за графіком є для працівника робочими днями – їх оплата буде залежати від кількості таких днів у тому або іншому місяці. Це стосується й оплати роботи у святкові та неробочі дні за межами графіка.

Тут слід урахувати матеріали Ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.06.15 р. № 824 та висновки листа  Мінсоцполітики від 24.09.12 р. № 325/10/136-12 відносно того, що виплати, розмір яких змінюється, не можуть бути визнані постійними складовими зарплати і тому не повинні враховуватися при проведенні порівняльних розрахунків для визначення фіксованої суми індексації та визнання місяця базовим.

Індексація при неповністю відпрацьованому часі

Нагадаємо, при неповністю відпрацьованому місяці індексація виплачується пропорційно до фактично відпрацьованого часу. Як це відбувається при підсумованому обліку робочого часу?

Повторимо ще раз висновки про те, що оплата кожного місяця облікового періоду здійснюється виходячи з того, що працівник відпрацював місячну норму, установлену для 5- або 6-денного тижня. Ґрунтуючись на цьому, і будемо визначати суму індексації.

Припустимо, що наш сторож (див. приклад вище) був відсутній на роботі через хворобу з 14 по 18 вересня цього року (з понеділка по п'ятницю), тобто виходячи із графіка 5-денного тижня не працював 5 днів. Орієнтуючись на встановлену для вересня 2015 року норму годин і виходячи з повністю відпрацьованого часу в кількості 176 годин, розрахуємо належну цьому працівнику фіксовану суму індексації:

[(176 год. – 40 год.) : 176 год.] х 752,28 грн. =  581,31 грн.

Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, базовим буде місяць підвищення їх окладів, постійних надбавок і доплат, що залежать від окладу, розмір яких із місяця на місяць не змінюється. Суми підвищення таких складових беруть участь у порівняльних розрахунках для проведення індексації в базовому місяці. Виплати, розмір яких змінюється щомісяця (доплата за роботу в нічний час, оплата понаднормових годин, святкових і неробочих днів), при таких розрахунках не беруться до уваги.