Знали про потребу в закупівлі, але оголосили згідно з виділеними коштами: порушили чи ні

Закупівлі

Кошторисом сільського бюджету на 2021 рік передбачено кошти на закупівлю послуги (покіс трави) у розмірі 49 тис. грн. Торік на цю закупівлю було витрачено 70 тис. грн. Чи є порушенням, що уповноважена особа (далі – УО) оголосила план та закупівлю на 49 тис. грн?

Законом від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів).Тож замовники, які здійснюють закупівлі за бюджетні кошти, повинні враховувати вимоги Бюджетного кодексу (далі – БК).

Як зазначено в Інформаційному листі Мінекономіки від 03.09.20 р. № 3304-04/54160-06, Закон № 922 не містить заборон на проведення закупівель до набрання чинності закону про Держбюджет на відповідний період, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану підприємства, тому для забезпечення нагальних потреб у товарах, роботах і послугах наступного року замовник може наприкінці поточного року (або на початку наступного) розпочати закупівлю за відповідним предметом закупівлі.

Водночас для укладання договору про закупівлю за результатом процедури розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів (далі – розпорядник, одержувач) слід дотримуватися вимог ч. 1 ст. 23 та ч. 4 ст. 48 БК, які забороняють взяття розпорядниками (одержувачами) та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень.

Тому в проєкті договору про закупівлю та самому договорі замовник має передбачити порядок виникнення договірних зобов’язань залежно від реального фінансування. Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом № 922.

Крім того, замовник, який є розпорядником (одержувачем), може здійснювати закупівлі за тимчасовим індивідуальним кошторисом (тимчасовим індивідуальним планом використання бюджетних коштів). Після затвердження та доведення постійного кошторису на рік закупівлі здійснюються без урахування обсягів закупівель, проведених на підставі тимчасового кошторису, виходячи з вартісних меж, визначених Законом № 922. В іншому разі за наявності такого тимчасового кошторису замовник може закуповувати планову потребу в товарах, роботах і послугах на рік.

Тож до проєкту договору про закупівлю та договору такий замовник може включити умову про взяття зобов’язань щодо сплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми в тимчасовому кошторисі та умову про оплату залишку суми договору виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів).

Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону № 922, закупівлі плануються на підставі наявної потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).

Отже, визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, підготовка до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін обов’язково передують процедурі закупівель.

Основою для складання розрахунків до кошторису бюджетної установи є розрахунки до бюджетного запиту.

Виходячи з абзацу другого п. 37 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228, затверджений кошторис установи, а також розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проєкту кошторису, подаються у двох примірниках, один з яких повертається такій установі, а другий залишається в установі, керівник якої затвердив кошторис.

З огляду на викладене, визначення та обґрунтування потреби в закупівлі товарів, робіт або послуг, очікуваної вартості зазначених товарів, робіт або послуг та потрібного обсягу відповідних видатків на наступний рік фактично здійснюється бюджетними установами в попередньому році на етапах складання проєктів кошторисів та розрахунків до бюджетних запитів. Надалі зазначена очікувана вартість таких закупівель може коригуватися після розгляду та затвердження відповідних кошторисів.

УО, призначені відповідальними за організацію та проведення закупівель, можуть завчасно отримувати необхідну інформацію від відповідних структурних підрозділів (фахівців) замовника щодо потреб та обсягів видатків юрособи-замовника для подальшого ефективного планування закупівель відповідно до вимог Закону № 922. Під час складання та затвердження річного плану закупівель УО можуть використати деталізовану інформацію про видатки бюджету, зазначену в розрахунках до кошторису, застосувавши правила визначення предмета закупівлі, установлені Законом № 922 та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.20 р. № 708, а також керуючись відповідними вартісними межами, установленими Законом № 922.

Отже, підсумуємо: закупівля може здійснюватися або за наявною потребою на рік, або з огляду на виділені кошти. При цьому замовник повинен ураховувати заборону ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону № 922, зокрема положень ч. 3 ст. 10 цього Закону.

Якщо замовник усвідомлює потребу в закупівлі на рік, але постійним кошторисом йому виділено коштів менше, ніж необхідно для її задоволення, то він може керуватися виділеною сумою, оскільки не знає, коли та чи будуть взагалі виділені кошти для закупівлі всієї потреби. Якщо такі кошти виділять, то вони вважатимуться додатково виділеними коштами.

Звернемося до судової практики. Так, у справі № 219/14835/18 у суді розглядалася ситуація, коли розпорядженням від 21.02.18 р. замовнику було виділено додаткові асигнування та внесено до кошторису зміни, згідно з якими укладено договір на закупівлю послуг їдалень від 22.02.18 р. на суму 191 849 грн. За місяць розпорядженням від 21.03.18 р. знову було виділено додаткові асигнування та внесено зміни до кошторису, відповідно до яких укладено договір на закупівлю кейтерингових послуг від 22.03.18 р. на суму 199 999 грн.

Суд виправдав замовника, аргументувавши своє рішення так: перед укладенням цих договорів було внесено відповідні зміни до річного плану закупівель. Вартість предмета договору за кожним договором окремо не дорівнює або не перевищує 200 тис. грн. Договори укладено в межах виділених додаткових коштів, тому такий предмет закупівлі слід уважати новим предметом договору.

Таке саме рішення прийнято й у справі № 924/890/17 (з остаточним рішенням апеляційного суду можна ознайомитись за посиланням). Закупівля за кожним договором проводилася в межах додатково виділених коштів, предмети закупівель за різними договорами поставки є новими предметами договорів, і підстави вважати, що відповідач поділив предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення тендеру, відсутні та матеріалами справи не підтверджені.

Таким чином, у ситуації, що склалася, слід ураховувати, що якщо замовнику було затверджено постійним кошторисом 49 тис. грн на рік, то навіть за умови, що його потреба за минулий рік становила 70 тис. грн, він може проводити закупівлю з огляду на фактично виділені кошти.