Закупівля пального: що з документами?

У разі закупівлі пального найчастіше постачальники надають договір партнерства. Утім, із 1 липня цього року набули чинності норми щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним. Чи треба замовнику встановлювати в тендерній документації вимогу про надання учасниками ліцензії на роздрібну торгівлю пальним? Чи достатньо буде учаснику подати копії партнерського договору з виробником? Якими нормативними документами слід керуватися у разі закупівлі пального?

Загальні положення

Як передбачено ч. 2 ст. 36 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), учасник – переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії передбачено законодавством.

При цьому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон № 222) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального. Така діяльність ліцензується згідно із Законом від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).

Водночас згідно з п. 3 ч. 2 ст. 1 Закону № 222 дія цього Закону не поширюється на порядок видавання, переоформлення та анулювання ліцензій на провадження, зокрема, таких видів господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, що здійснюються відповідно до Закону № 481.

При цьому Законом від 23.11.18 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» унесено зміни до Закону № 481, якими, зокрема, запроваджено ліцензування господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Ці зміни набули чинності з 1 липня 2019 року.

Нагадаємо, згідно з визначеннями, наведеними в ст. 1 Закону № 481:

• роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального зі зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з АЗС/АГЗС/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливо- та/або оливороздавальні колонки;
• місце роздрібної торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на правах власності або користування.

Роздрібна торгівля пальним та її ліцензування

Хто має право провадити діяльність із роздрібної торгівлі пальним?

Порядок здійснення роздрібної торгівлі пальним визначено ст. 15 Закону № 481.

Роздрібною торгівлею пальним можуть займатися суб’єкти господарювання (далі – СГ) усіх форм власності, у тому числі його виробники, за наявності у них відповідної ліцензії. При цьому СГ мають отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце такої торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним СГ зазначається адреса місця торгівлі. Водночас після видавання/призупинення/анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального уповноважений орган, який видав, призупинив або анулював ліцензію, вносить відповідні відомості до Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр) не пізніше наступного робочого дня з дня видавання/призупинення/анулювання відповідної ліцензії. Зауважимо, що Єдиний реєстр ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому КМУ, та розміщується у вільному доступі (ст. 1 Закону № 481).

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій СГ ліцензії (за винятком змін, пов’язаних із реорганізацією СГ та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, протягом 3 робочих днів (далі – р. д.) видає СГ ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. А в разі втрати або пошкодження ліцензії цей орган протягом 3 р. д. видає СГ дублікат ліцензії. При цьому строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строк дії, наведений в утраченій або пошкодженій ліцензії.

Хто видає ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального?

Згідно зі ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до постанови КМУ від 18.12.18 р. № 1200 було утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації ДФС. При цьому згідно з пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.19 р. № 227, ДПС здійснює ліцензування діяльності СГ із виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Водночас ДФС у листі від 30.05.19 р. № 17014/7/99-99-12-01-01-17 (далі – Лист № 17014) надала роз’яснення з приводу змін у ліцензуванні діяльності з виробництва й продажу пального. Так, починаючи з 01.07.19 р. головні управління ДФС в областях та м. Києві на підставі отриманих від СГ документів мають видавати їм ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального.

Чи потрібно отримувати ліцензії юрособам, пов’язаним договором партнерства?

Партнерство – це така організація господарської діяльності, за якої двоє або більше осіб об’єднують своє майно, стають співвласниками створеного підприємства, спільно управляють виробництвом і власністю, розподіляють прибуток і відповідають за своїми зобов’язаннями.

При цьому партнерство як вид правових відносин в Україні існує у двох формах: договірній та корпоративній. Різновидом договірної форми партнерських відносин є державно-приватне партнерство.

Договором, який опосередковує партнерські відносини, є договір про спільну діяльність та договір концесії.

Так, згідно зі ст. 1130 Цивільного кодексу за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юрособи для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству. Спільна діяльність може провадитися шляхом об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без такого об’єднання.

При цьому чинне законодавство у сфері ліцензування видів госпдіяльності не передбачає винятків для провадження видів госпдіяльності, що підлягають ліцензуванню, на підставі партнерських договорів без отримання відповідної ліцензії.

З огляду на зазначене, незважаючи на наявність в учасника партнерського договору щодо роздрібної продажі пального, для укладення договору про закупівлю такий учасник має подати належним чином засвідчену копію діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Тож замовникам варто враховувати це й передбачати відповідні умови в тендерній документації.

Для перевірки наявності в учасників торгів чинних ліцензій за новими правилами ви можете скористатися відомостями з Єдиного реєстру, який розміщено на сайті ДФС.

Висновки

Навіть за наявності партнерського договору з виробником пального претендент на перемогу в процедурі закупівлі пального зобов’язаний мати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. А от установлювати вимоги в тендерній документації щодо обов’язкового надання самої ліцензії не зовсім доцільно, адже її наявність можна перевірити в Єдиному реєстрі, доступ до якого є вільним та інформація на якому постійно оновлюється.