Як розраховувати вартісну межу для закупівель при капітальному ремонті?

Бюджетна установа-замовник отримала субвенцію, яку планує витратити на капітальний ремонт міської лікарні (окремий проект на суму 1 200 тис. грн.). При цьому в поточному році ми вже проводили капітальний ремонт даху цієї лікарні за кошти міського бюджету очікуваною вартістю 550 тис. грн. Чи правомірно в такому випадку укласти прямий договір на суму 1 200 тис. грн., чи все-таки потрібно проводити процедуру закупівлі, так як разом (550 тис. грн. + 1 200 тис. грн.) буде перевищення вартісної межі застосування Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922)?

Як передбачено абзацом першим ч. 1 ст. 2 Закону № 922, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн грн.

При цьому відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 роботи – це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Водночас предмет закупівлі робіт замовник визначає відповідно до розд. ІІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.16 р. № 454 (далі – Порядок № 454).

Зауважте, що з комплексного аналізу положень Закону № 922 і Порядку № 454 вбачається, що визначення предмета закупівлі робіт замовник здійснює відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр основного словника Національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.15 р. № 1749.

Зверніть увагу, що ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не містить визначення поняття «об’єкт будівництва». При цьому в розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 передбачено, що в цьому стандарті використано терміни відповідно до ДБН А.2.2-3-2014.

Так, згідно з п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014 об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

З огляду на зазначене, предмет закупівлі робіт із капітального ремонту міської лікарні за кошти субвенції замовник визначатиме за об’єктом будівництва, а об’єкт будівництва – це будівля цієї лікарні.

Одночасно слід зазначити і про те, що в разі якщо замовник на момент планування першої закупівлі робіт із капітального ремонту даху міської лікарні за кошти міського бюджету очікуваною вартістю 550 тис. грн. об'єктивно не міг передбачити потребу в закупівлі ще робіт із капітального ремонту за цим же об’єктом будівництва (за будівлею міської лікарні) ще на 1 200 тис. грн., при цьому такі роботи здійснюються за окремими проектами, то другу закупівлю (на суму 1 200 тис. грн.) можна вважати новим предметом закупівлі.

При цьому не забуваймо, що замовники-бюджетники при здійсненні публічних закупівель мають дотримуватися не тільки положень Закону № 922, норм Цивільного та Господарського кодексів, а й норм Бюджетного кодексу (далі – БК).

Так, у силу ч. 1 ст. 48 БК розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, ураховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.

За нормами п. 7 ч. 1 ст. 2 БК бюджетне зобов'язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Водночас згідно з нормою ч. 3 ст. 48 БК розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених БК та Законом про держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

З огляду на зазначене, замовник має приймати рішення, чи потрібно застосовувати Закон № 922, чи ні, ураховуючи комплексний аналіз норм діючого законодавства, що регулюють питання здійснення закупівель замовником-бюджетником та витрачання бюджетних коштів. При цьому замовник буде виходити з очікуваної вартості предмета закупівлі робіт із капітального ремонту міської лікарні в розмірі 1 200 тис. грн. І оскільки зазначена сума менша від вартісних меж застосування Закону № 922 до робіт (тобто менше 1,5 млн грн.), то замовник не застосовує в цьому випадку Закон № 922. При цьому для здійснення закупівлі таких робіт із капітального ремонту замовник може як провести електронну закупівлю в системі ProZorro, так і укласти «прямий» договір, у даному випадку вибір залежить від того, як зазначене питання урегульоване внутрішніми нормативними актами замовника.