Складові бюджетного запиту

Із цієї консультації ви дізнаєтесь:

• які законодавчі акти регламентують питання складання бюджетних запитів та підготовки розрахунку надходжень спеціального фонду бюджету;
• про джерела формування спецфонду;
• яку обов’язкову інформацію повинен містити бюджетний запит.
• як розрахувати надходження до спецфонду бюджетних установ.

Правове регулювання бюджету

Насамперед розглянемо, із чого складається бюджет.

Бюджет – це розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої та представницької влади у вигляді закону.

Базовим документом, який регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначає правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу, є Бюджетний кодекс (далі – БК).

Не менш важливим документом є закон про держбюджет на поточний рік, який затверджує держбюджет країни та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 13 БК держбюджет складається із двох фондів: загального та спеціального.

До загального фонду відносять кошти, призначені для реалізації загальних функцій, а до спеціального – кошти, що мають конкретне призначення, у тому числі позабюджетні кошти бюджетних установ та організацій.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно БК та законом про держбюджет. Джерела формування спецфонду визначаються виключно законами України. Підставою для рішення відповідної ради про створення спецфонду у складі місцевого бюджету може бути лише закон про держбюджет.

Складовими загального фонду бюджету є:

• усі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спецфонду бюджету;
• усі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;
• кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів із бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);
• фінансування загального фонду бюджету.

Складовими спецфонду бюджету є:

• доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;
• видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спецфонду бюджету (у т. ч. власних надходжень бюджетних установ);
• кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів із бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спецфонду бюджету);
• фінансування спецфонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спецфонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди стосується не тільки держбюджету, а й місцевих бюджетів, які можуть бути поділені на загальний і спеціальний фонди за наявності такої норми у відповідному законі.

Перелік доходів загального фонду місцевих бюджетів наводиться в ч. 1 ст. 69 БК. Перелік надходжень до спецфонду місцевих бюджетів наводиться у ч. 1 ст. 69¹ БК. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спецфонду місцевих бюджетів. Перелік надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів наводиться у гл. 11 розд. ІІІ БК. Перелік витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів – у ч. 2 ст. 71 БК.

Капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних проектів; будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво і придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження та розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів та автомобілів швидкої медичної допомоги; комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів; природоохоронні заходи; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням.

Процес складання бюджетного запиту

Бюджетний запит – це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди (ч. 1 ст. 2 БК).

За дорученням уряду Мінфін організовує розробку держбюджету на плановий рік. Параметри державного бюджету, що визначають обсяг його показників, формуються на основі положень соціально-економічної та фінансової політики на черговий рік.

Для підготовки проекту держбюджету Мінфін розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів у визначені терміни (ч. 2 ст. 34 БК).

Інструкції з підготовки бюджетних запитів можуть запроваджувати організаційні, фінансові та інші обмеження, яких зобов’язані дотримуватись усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів. Мінфін разом із інструкціями з підготовки бюджетних запитів доводить до головних розпорядників бюджетних коштів відповідні обсяги державних капітальних вкладень на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди, у тому числі згідно з розподілом, здійсненим відповідно до ч. 4 ст. 32 БК.

Бюджетні запити готуються головними розпорядниками бюджетних коштів та є первинними документами, на основі яких складається проект місцевого або державного бюджету. Новацією в БК є можливість включення до бюджетних запитів показників за бюджетними програмами, які забезпечуються протягом декількох років реалізації інвестиційних проектів. Єдиною умовою є схвалення такого проекту в установленому законом порядку та розрахунку обсягу втрат і вигід від реалізації інвестиційних проектів.

Як правило, головні розпорядники коштів подають запити в дещо завищених розмірах, тоді як обсяг держбюджету орієнтовно відомий і його перевищення не допускається. Тому Мінфін установлює обмеження з урахуванням загальних сум планованих коштів. Обмеження встановлюються, виходячи з реальних можливостей, вимог нормативно-правових актів, зокрема актів КМУ щодо складання проекту держбюджету на конкретний рік. Але це не виключає якихось коригувань у розмірі видатків конкретному розпоряднику бюджетних коштів ще на стадії складання проекту держбюджету.

Обмеження з боку Мінфіну не носять формального характеру і не є лише переліком обов’язкових приписів. Вони містять в собі достатньо чіткі обґрунтування з викладенням змін соціально-економічного характеру, які спонукають до змін у плануванні бюджетних показників.

Обов’язкова інформація в бюджетних запитах

Інформація, яка обов’язково має міститися в бюджетних запитах:

1) узагальнений бюджетний запит щодо головного розпорядника бюджетних коштів на наступний бюджетний рік у цілому та за функціями згідно з бюджетною класифікацією;

2) прогнозований обсяг бюджетних ресурсів, необхідних для забезпечення діяльності головного розпорядника коштів за джерелами їх формування (за кожною з функцій);

3) обсяг бюджетного запиту головного розпорядника коштів у розрізі функцій та за економічною класифікацією;

4) показники видатків за мережею, штатами та контингентами головного розпорядника коштів за кожною функцією;

5) структура видатків головного розпорядника коштів на оплату праці (за кожною з функцій);

6) аналіз управління зобов’язаннями в попередньому та поточному роках і пропозиції головного розпорядника коштів щодо приведення зобов’язань у наступному (плановому) році до граничного обсягу видатків загального фонду у відповідному році (за кожною функцією).

Підготовка бюджетних запитів

Загальні положення

Процес складання бюджетного запиту регламентується ст. 35, 36 та ч. 5 ст. 75 БК, а також Інструкцією з підготовки бюджетних запитів, затвердженою наказом Мінфіну від 06.06.12 р. № 687 (далі – Інструкція № 687).

Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів передбачають форми бюджетних запитів, які базуються на типовій формі. Запити складаються у вигляді таблиці.

Показники, які включаються до бюджетних запитів, мають бути обґрунтовані розрахунками, фактичними даними тощо. Це можуть бути показники споживання електричної та інших видів енергії бюджетними закладами, демографічні дані (наприклад, кількість учнів у школах, кількість хворих та лікарняних ліжок).

Загальні положення щодо розроблення бюджетних запитів містить ст. 35 БК.

Зокрема, головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують:

• складання бюджетних запитів для подання Мінфіну відповідно до вимог Інструкції № 687, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у встановлені законодавством терміни та порядку;
• включення до бюджетних запитів показників за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних проектів, у разі їх схвалення або відбору в установленому законодавством порядку та на підставі розрахунків обсягу витрат і вигід щодо реалізації таких інвестиційних проектів та обсягів довгострокових зобов’язань за енергосервісом на відповідні бюджетні періоди.
• своєчасність, достовірність та зміст поданих до Мінфіну бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту та індикативних прогнозних показників держбюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди, згідно з вимогами Мінфіну.

Якщо бюджетний запит передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок держбюджету в будь-якій формі, тоголовні розпорядники бюджетних коштів додають до бюджетного запиту копію рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги, прийнятого за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу або справи про державну допомогу відповідно до Закону від 01.07.14 р. № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», або письмово повідомляють про їх звільнення від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу з посиланням на положення зазначеного Закону та нормативно-правові акти, якими встановлені відповідні умови для звільнення.

Ми вже знаємо, що бюджетні запити складаються на основі отриманих від Мінфіну граничних обсягів видатків загального фонду держбюджету.

Після отримання інструкції Мінфіну з підготовки бюджетних запитів головні розпорядники бюджетних коштів розподіляють плановані обсяги між відповідальними виконавцями і у триденний строк доводять до відома відповідальних виконавців попередньо заплановані їм обсяги видатків, а також організовують розроблення бюджетних запитів. Після цього визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходження з урахуванням фактичного рівня виконання доходів за минулий та поточні роки (очікуваний показник).

Порядок складання, розгляду та аналізу бюджетних запитів

Механізм розрахунку показників проекту держбюджету на плановий бюджетний період (далі – проект держбюджету) і прогнозу держбюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди (далі – прогноз держбюджету), а також порядок складання, розгляду та аналізу бюджетних запитів визначено в Інструкції № 687, розробленій на виконання вимог ст. 32, 34, 35 та 36 БК.

Відповідно до Інструкції № 687 розпорядники коштів нижчого рівня затверджують Розпорядження про заходи щодо забезпечення підготовки складання бюджету, та з метою своєчасного та якісного забезпечення формування проекту бюджету готують та доводять до головних розпорядників коштів форми бюджетних запитів та інструкцію щодо їх заповнення, з урахуванням особливостей складання проекту обласного, місцевого, селищного бюджетів на відповідний рік.

Головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує складання бюджетного запиту і подає його до структурного підрозділу з питань фінансів виконавчого органу міської (обласної, селищної) ради (міської (обласної, селищної) державної адміністрації) у паперовому та електронному вигляді з використанням автоматизованої системи ведення Єдиної інформаційної системи управління бюджетом міста (селища, області) за різними прийнятими формами (п. 1.1, 1.2 ст. 1 Інструкції № 687).

Форми бюджетного запиту заповнюються послідовно: Форма-2 – на підставі показників Форми-1, і лише після заповнення цих форм у разі потреби заповнюється Форма-3. Зразки цих форм наведено в Інструкції № 687.

Усі вартісні показники у формах наводяться у тисячах гривень з округленням до десятої.

Разом із бюджетним запитом головний розпорядник подає необхідну для здійснення фінорганом аналізу бюджетного запиту детальну інформацію за формами, які щороку доводяться фінорганом до головних розпорядників, а також підтвердні документи та матеріали.

Для заповнення форм бюджетного запиту використовуються:

• дані річного звіту за попередній бюджетний період, поданого органом ГУ Державної казначейської служби, з урахуванням капітальних видатків – для зазначення показників за попередній бюджетний період;
• показники, затверджені розписом бюджету на поточний бюджетний період з урахуванням капітальних видатків (без урахування внесених змін, крім змін, пов’язаних із унесенням змін до рішення міської (селищної, обласної) ради про бюджет на відповідний період, та змін у структурі бюджетних програм) – для зазначення показників за поточний бюджетний період;
• показники видатків та/або надання кредитів, розраховані відповідно до положень Інструкції № 687.

Головні розпорядники забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих до фіноргану бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту бюджету та прогнозу бюджету.

Структурні підрозділи фіноргану здійснюють аналіз бюджетних запитів на предмет відповідності меті, пріоритетності, ефективності використання бюджетних коштів, дотримання доведених обмежень та вимогам Інструкції № 687.

За результатами проведеного аналізу бюджетних запитів структурні підрозділи фіноргану подають інформацію за встановленою ним формою до структурного підрозділу фіноргану, який формує проект та прогноз бюджету.

На основі результатів аналізу керівник фіноргану відповідно до ч. 5 ст. 75 БК приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту бюджету міста (селища, області інше).

У разі подання головним розпорядником бюджетного запиту, складеного з порушенням вимог Інструкції № 687, фінорган може повернути такий запит головному розпоряднику для приведення його у відповідність до зазначених вимог.

У разі порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися заходи впливу згідно зі ст. 117 БК.

Як правильно підготувати розрахунок надходжень спецфонду

Розрахунок надходжень спеціального фонду здійснюється згідно з вимогами ч. 4 ст. 13 БК та п. 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228 (далі – Постанова № 228).

Отже, відповідно до ст. 13 БК власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спецфонду бюджету.

Види власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду та включаються до спецфонду бюджету, з розподілом на групи та напрями їх використання наведемо в таблиці:

Розрахунок надходжень спецфонду на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди здійснюється з урахуванням фактичних надходжень у попередньому та поточному бюджетних періодах.

Відповідно до п. 17 Постанови № 228 обсяги надходжень до спецфонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік.

За основу цих розрахунків беруться такі показники:

• обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен установлюватися відповідно до законодавства;
• прогнозне надходження зборів (обов’язкових платежів) до спецфонду бюджету;
• прогнозний обсяг повернення коштів до бюджету, що мають цільове призначення.

На підставі зазначених показників визначається сума надходжень на наступний рік за кожним їх джерелом з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються надходження планового періоду, обов’язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники мають наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Обсяг видатків спеціального фонду бюджету визначається головним розпорядником самостійно, відповідно до юридичних підстав для утворення й використання спецфонду.

Під час заповнення бюджетних запитів у частині спецфонду на плановий рік необхідно забезпечити реальне планування показників надходжень до спецфонду, ураховуючи обсяги їх фактичного надходження в минулому році та стан фактичних надходжень у поточному році.

Крім того, головні розпорядники бюджетних коштів надають пропозиції щодо можливого фінансування окремих видатків за рахунок власних надходжень (спеціальних коштів, сум за дорученнями, інших спеціальних коштів).