Зміни в освіті осіб з особливими освітніми потребами

Відповідно до Закону від 23.05.17 р. № 2053-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (далі – Закон № 2053) суттєво змінюються засади та умови одержання освіти в навчальних закладах різних рівнів деякими категоріями осіб. Зупинимося на найбільш важливих новаціях цього документа.

1. Із зміною норм ст. 3 Закону від 23.05.91 р. № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі – Закон № 1060) громадяни нашої країни матимуть право безплатно навчатися не тільки в усіх державних навчальних закладах, а й у комунальних. Розширено й число форм навчання – можливим стає дистанційне та індивідуальне навчання. Зроблено наголос: це не залежатиме від того, що у них є особливі освітні потреби, інші ознаки.

Згідно із цією статтею має бути створено належні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. При цьому враховуватимуться їхні індивідуальні потреби.

2. Оновлена ст. 6 Закону № 1060 передбачає для кожної такої особи доступність усіх форм і типів освітніх послуг, чого раніше законодавство не гарантувало. Вказані особи набули права навчатися за допомогою найбільш доступних для них мови, методів і способів спілкування (жестовою мовою, шрифтом Брайля тощо).

Звісно, такі новації потребують підготовки відповідних викладачів, вихователів, педагогів тощо для фактичного навчання, а також пристосування приміщень, де навчатимуться люди з особливими потребами.

Тож місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування не залишатимуться осторонь. Законом № 2053 розширено коло їх компетенції. Зокрема, вони мають забезпечити: