Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Зміни до договору про постачання електроенергії

Ситуація: до замовника-бюджетника звернувся постачальник електричної енергії з листом щодо укладення додаткової угоди про підвищення ціни на електроенергію. Постачальник зазначає, що вільні ціни змінилися з 1 квітня цього року, і посилається на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922). При цьому замовник закуповує електроенергію як універсальну послугу в постачальника такої послуги.

Як діяти в такій ситуації замовнику? Чим керуватися, вносячи зміни до договору, та які документи має подати постачальник для підписання додаткової угоди?


Загальні положення

Насамперед зауважимо, що нині замовники-бюджетники мають право закуповувати електроенергію і як товар, і як універсальну послугу. При цьому в обох випадках постачальником може бути та сама юридична особа. Тобто визначений відповідно до Закону від 13.04.17 р. № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019) електропостачальник, який виконує зобов’язання щодо надання універсальної послуги, може продавати електроенергію не тільки як постачальник універсальної послуги (далі – ПУП), а й як звичайний постачальник. І якщо в першому випадку тариф на таку послугу затверджує НКРЕКП як регулятор, то в другому – ціни є вільними (ціну визначає сам постачальник).

Для довідки: згідно із ч. 4 ст. 56 Закону № 2019 покладення зобов’язань із надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника постачати електроенергію за вільними цінами.

При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Серед інших у цій нормі названо:

  • зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4);
  • зміни встановленого згідно із законодавством органами держстатистики індексу споживчих цін, курсу інвалюти, біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в ньому порядку зміни ціни (п. 7 ч. 4).

Унесення змін до договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922

Насамперед зауважимо, що зазначену норму застосовують, якщо предметом закупівлі є товар. Але як бути, якщо замовник закуповує електроенергію у ПУП як універсальну послугу? Чи не буде тоді предметом закупівлі послуга, а не товар?

Нагадаємо визначення основних понять:

  • універсальна послуга – це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електроенергією визначеної якості на умовах, передбачених Законом № 2019, на всій території України (п. 93 ч. 1 ст. 1 цього Закону);
  • предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922);
  • товари – це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

Згідно із Законом № 922 предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Так, відповідно до п. 5 розд. ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.16 р. № 454, в разі, якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов’язаної (пов’язаних) із постачанням товарів (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, налагодження, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.

Важливо! ПУП має надавати універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним за методикою (порядком), затвердженою регулятором (НКРЕКП), та, зокрема, включають:

  • ціну купівлі електроенергії на ринку електричної енергії;
  • ціну (тариф) на послуги ПУП;
  • ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі (далі – ОСП) та оператора системи розподілу (далі – ОСР) згідно з укладеними договорами про надання відповідних послуг (ч. 3 ст. 63 Закону № 2019).

Для забезпечення постачання електроенергії споживачам, як передбачено Законом № 2019, ПУП здійснює на ринку електричної енергії її купівлю-продаж за вільними цінами.

Зауважимо, що Закон № 2019 зобов’язує ПУП оприлюднити ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. Наприклад, з розрахунками окремих ПУП можна ознайомитися на їхніх сайтах:

  • ТОВ «Закарпаттяенергозбут»;
  • ПРАТ «Харківенергозбут».

До відома! Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується ПУП для формування цін на універсальні послуги, затверджена постановою НКРЕКП від 05.10.18 р. № 1176.

Водночас у разі обчислення вартості електроенергії як універсальної послуги вартість супровідних послуг (тарифи на послуги ПУП, ОСП та ОСР) не перевищує вартості самої електроенергії.

У нашому випадку предметом закупівлі, незважаючи на назву «електроенергія як універсальна послуга», є товар, а не послуга в розумінні закупівельного законодавства.

Таким чином, у разі підтвердження ПУП коливання ціни електроенергії на ринку сторони можуть внести відповідні зміни до договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922.

При цьому зауважимо, що закупівельним законодавством не передбачено перелік органів, підприємств, організацій, які видають документи, що підтверджують коливання цін на ринку, і не визначено, що це має бути за документ та яку саме інформацію він має містити.

Уважаємо, що таким органом, підприємством чи організацією може бути юрособа, у якої в установчих документах або в нормативних документах, що регулюють її діяльність, передбачено повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, зокрема на електроенергію. Наприклад, це може бути відповідна територіальна Торгово-промислова палата або експертна організація.

Що ж стосується змісту підтвердного документа, то, на нашу думку, він має містити інформацію про те, що ціна на електроенергію змінилася (проколивалася) порівняно з відповідною ціною на певну дату.

Нормативне підґрунтя для внесення змін до договору

Розглянемо випадок унесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Одразу зауважимо, що на відміну від п. 2 ч. 4 ст. 36 цього Закону вказана норма застосовується як до товарів, так і до послуг і робіт. Водночас вона не містить обмежень щодо її застосування для зміни складових ціни товару, послуги або роботи. І це важливо, адже, як було зазначено вище, ціна закупівлі електроенергії в ПУП складається не тільки з вартості самої електроенергії, ціни на яку є вільними, але й із тарифів на послуги ПУП, ОСР та ОСП.

При цьому в нашому випадку змінилися саме вільні ціни на електроенергію, тому застосувати п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 не вдасться. Проте, якби змінився тариф на послуги ПУП, ОСР чи ОСП, можна було б скористатися цією нормою в частині зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які прописуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в цьому договорі порядку зміни ціни. Однак для внесення таких змін слід дотримуватися певних вимог, передбачених зазначеною нормою, а саме:

  • регульований тариф має змінитися (тобто НКРЕКП має встановити більший тариф);
  • у договорі про закупівлю має бути визначено порядок зміни ціни.

Треба знати! Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2019 на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:

  • тарифи на послуги з передачі електроенергії;
  • тарифи на послуги з розподілу електроенергії;
  • ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником «останньої надії», у частині методик (порядків) їх формування;
  • ціни (тарифи) на послуги ПУП, постачальника «останньої надії» у випадках, передбачених ст. 63 та 64 Закону № 2019.

Висновки

Якщо до замовника звернувся ПУП із пропозицією підвищити ціну на універсальну послугу в частині збільшення вартості електроенергії у зв’язку з коливанням її ціни на ринку, то за умови документального підтвердження ПУП такого коливання сторони договору можуть внести до нього зміни на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Оскільки загальна сума договору не може збільшуватися, сторонам доведеться згідно із ч. 1 ст. 653 ЦК привести у відповідність із нормами Закону № 922 усі інші умови договору, зокрема зменшити обсяг електроенергії.

Якщо НКРЕКП не змінювала тариф на послуги ПУП, то підстав для зміни істотних умов договору згідно з п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 немає.

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
16.02.2026
Оцінювання роботи головного бухгалтера
Запитання стосовно коректного застосування правил оцінювання діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ не втрачають актуальності, адже ця повноважна особа наділена високим ступенем відповідальності за здійснення установою своїх функцій із дотриманням норм бюджетного законодавства. Розглянемо...
15.12.2025
Ревізія результатів річної інвентаризації
На що звернуть увагу ревізори коли перевірятимуть правильність проведення інвентаризацій розповімо у статті. Із цієї статті ви дізнаєтеся: про етапи ревізії та контролю за дотриманням порядку і законності під час проведення річної інвентаризації та про те, на що саме звертає увагу ревізор. Нормативн...
15.12.2025
Автомобіль під арештом на штрафмайданчику: що з амортизацією?
На автомобіль бюджетної установи в листопаді накладено арешт. Його було вилучено та розміщено тимчасово на штрафмайданчику. Згідно з обліковою політикою установи амортизація нараховується раз на рік. Чи припиняється нарахування амортизації на майно, що було арештоване та не використовується у господ...
Нове
26.12.2025
Зміна ставки земельного податку або нормативної грошової оцінки землі посеред року: законодавчі підстави
У статті розповімо, у яких випадках органи місцевого самоврядування можуть змінювати ставки земельного податку та розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Облік придбаного зерна за фізичною та заліковою вагою: позиція Верховного Суду Органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) ух...
27.10.2025
Нові правила розподілу коштів на інвестиційні проєкти та програми: методика від Мінфіну
У статті розглянуто, хто та за якими критеріями розподіляє публічні інвестиції та як проводиться моніторинг їх стану підготовки та реалізації. Наказом Мінфіну від 22.09.2025 № 480 затверджено Методичні рекомендації щодо розподілу коштів місцевого бюджету на підготовку та реалізацію публічних інвести...
18.09.2025
Особливості фінансування комунального підприємства в перехідний період
Зі статті дізнаєтеся, які форми та умови надання фінансової підтримки комунальним підприємствам передбачає законодавство після скасування Господарського кодексу. Фінансовий план є основним плановим документом для комунального підприємства (далі – КП), який визначає джерела фінансування та напр...
Кращі матеріали