Переоцінка об'єктів основних засобів

Нормативна база:

• Наказ № 125 – спільний наказ ГУ Держказначейства і Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам та організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції щодо їх складання»;
• Методрекомендації з обліку ОЗ – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектора, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11;
• НП(С)БОДС 121 – НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.10 р. № 1202;
• Типова кореспонденція – Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов'язаннями, наведена в додатку 2 до Плану рахунків.

Принципи формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про переоцінку основних засобів (далі – ОЗ) визначені НП(С)БОДС 121 та Методрекомендаціями з обліку ОЗ. Про види і порядок проведення переоцінки ОЗ і йтиметься в консультації.

Основною метою переоцінки є приведення залишкової вартості об'єкта ОЗ у відповідність із його справедливою вартістю. У результаті кінцева мета переоцінки – отримання достовірних даних про вартість активів, що числяться в обліку, і, відповідно, достовірної фінансової звітності.

Нагадаємо, з 1 січня 2015 року з механізму проведення переоцінки необоротних активів виключено таке поняття, як їх індексація відповідно до індексів інфляції, оскільки вона не передбачена НП(С)БОДС 121. Бюджетні установи можуть, але не зобов'язані переоцінювати об'єкт ОЗ за умови, що його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату річного балансу (лист Мінфіну від 07.04.15 р. № 31-11420-07-5/12145). Поріг істотності для прийняття рішення береться у розмірі 10%-вого відхилення залишкової вартості об'єкта від його справедливої вартості (листи Мінфіну від 29.07.03 р. № 04230-04108 та від 28.03.14 р. № 31-08420-07/23-639/1/1084).

Види переоцінок