Новації в казначейському обслуговуванні бюджетних коштів

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: про вдосконалення процедур казначейського обслуговування бюджетних коштів, спрямовані на: урегулювання проблемних питань при реєстрації розпорядників бюджетних коштів у Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (далі – Єдиний реєстр) та відкритті рахунків в органах Казначейства, запровадженні програмно-цільового методу в бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів.

Загальні положення

Сучасні підходи до казначейського обслуговування бюджетних коштів та повноваження органів Казначейства в цьому процесі визначено Бюджетним кодексом (далі – БК) та іншими законодавчими актами (див. «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2015, № 23, с. 10–16).

Проте зміни в законодавстві та унормування проблемних питань, які виникають у процесі обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів і їх розпорядників, обумовлюють зміни до нормативно-правових актів.

З метою вдосконалення казначейського обслуговування бюджетних коштів наказом Мінфіну від 05.06.15 р. № 541 (далі – Наказ № 541) унесено зміни відразу до трьох документів:

• Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.12 р. № 309 (далі – Порядок № 309);
• Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.12 р. № 758 (далі – Порядок № 758);
• Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 22.12.11 р. № 1691 (далі – Порядок № 1691).Норми Порядку № 758 зазнали також змін відповідно до наказу Мінфіну від 08.06.15 р. № 543 (далі – Наказ № 543).

Розглянемо суть основних новацій.

Зміни до Порядку № 1691

Нагадаємо, що на виконання вимог ч. 3 ст. 10 БК Казначейством складається та ведеться на основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Єдиний реєстр. Процедуру ведення Єдиного реєстру визначено Порядком № 1691 (див. «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2015, № 23, с. 27–35).

Однак Порядок № 1691 не враховував особливостей реєстрації в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів, відомості щодо яких згідно із законодавством не містяться в ЄДРПОУ. Це стосується суб’єктів, відомості про які становлять державну таємницю. Наказ № 541 і був направлений на унормування цих особливостей.

Згідно зі змінами, унесеними до п. 2.1 гл. 2 Порядку № 1691, розпорядники бюджетних коштів, відомості щодо яких згідно із законодавством не містяться в ЄДРПОУ, для реєстрації в Єдиному реєстрі надають органам Казначейства разом із Реєстраційною карткою розпорядника (одержувача) бюджетних коштів (далі – Реєстраційна картка):

• копію довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ, виданої відповідним центральним органом виконавчої влади та засвідченої цим органом;
• копію довідки про взяття на облік платника податків, засвідчену відповідним територіальним органом ДФС;
• копію повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, засвідчену відповідним територіальним органом ДФС.

Якщо відбувається реорганізація вищеназваних розпорядників бюджетних коштів (приєднання, злиття, виділ, поділ, перетворення), що має наслідком зміну коду за ЄДРПОУ, то новоствореним розпорядником бюджетних коштів надаються до органу Казначейства аналогічні документи (абзац перший п. 4.2 гл. 4 Порядку № 1691).

Якщо прийняте рішення відповідним органом про припинення діяльності розпорядника бюджетних коштів, відомості щодо якого згідно із законодавством не містяться в Єдиному державному реєстрі, то останній протягом 5 робочих днів (з дати прийняття рішення) подає до органу Казначейства копію довідки про виключення з ЄДРПОУ, засвідчену органом, який її видав (п. 4.3 гл. 4 Порядку № 1691).

Інші розпорядники (одержувачі) коштів протягом 5 робочих днів із дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації повідомляють відповідний орган Казначейства та подають копію повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, засвідчену в установленому законодавством порядку, а не органом, що її видав.

Порядок виготовлення установою копії документа та здійснення напису про його засвідчення визначено в п. 76–77 Типової інструкції з діловодства в центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АР Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 30.11.11 р. № 1242.

Главу 5 Порядку № 1691, яка регулює питання перевірки органами Казначейства відповідності даних Єдиного реєстру даним мережі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, доповнено новою нормою. Зокрема, якщо розпорядник бюджетних коштів, відомості щодо якого згідно із законодавством не містяться в Єдиному державному реєстрі, не включено до мережі на поточний бюджетний період, то орган Казначейства, у якому він зареєстрований, звертається із запитом про припинення юридичної особи до відповідного центрального органу виконавчої влади, який надав розпоряднику бюджетних коштів довідку про присвоєння коду за ЄДРПОУ. Нагадаємо, що органи Казначейства відповідно до п. 5.1 Порядку № 1691 проводять таку перевірку щорічно до 1 березня.

Крім того, Наказом № 541 було внесено зміни до додатка 1 до Порядку № 1691 у частині приведення у відповідність до законодавства сучасної назви податкового органу.

Зміни до Порядку № 309

Наказом № 541 унесено зміни до додатків 1–4 Порядку 309, які обумовлені запровадженням програмно-цільового методу в бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів (див. «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2015, № 23, с. 17–21).

У додатках 1, 2 абревіатуру «КПКВК/КТКВМБ» замінено абревіатурою «КПКВК (ТПКВКМБ/ТКВКБМС)». Також змінено Порядок заповнення Реєстру бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та Порядок заповнення Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Відповідно до змін у рядку «КПКВК (ТПКВКМБ/ТКВКБМС)» зазначаються код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного або місцевих бюджетів (код та назва Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу). Слід зазначити, що до моменту запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів проставляються код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

У додатку 3 також змінено абревіатуру з «(КПКВК/КТКВМБ)» на «(КПКВК (ТПКВКМБ/ТКВКБМС))1». Відповідно в цьому додатку зазначатиметься назва програмної класифікації видатків та кредитування державного або місцевих бюджетів (назва Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу)).

А в додатку 4 до Порядку № 309 абревіатуру «КТКВМБ» замінено на «КПКВК (ТПКВКМБ/ТКВКБМС)1».

Крім того, додатки 3–4 доповнено новою виноскою, згідно з якою до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів проставляється код тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

Зміни до Порядку № 758

Однією зі складових процесу казначейського обслуговування бюджетів та їх розпорядників і одержувачів бюджетних коштів є відкриття рахунків в органах Казначейства (див. «БАЛАНС-БЮДЖЕТ», 2015, № 23, с. 35–46).

Порядок № 758 доповнено визначенням терміна «депозитні рахунки». Так, депозитні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для операцій із коштами, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Конкретизовано склад небюджетних рахунків. Зокрема, до небюджетних рахунків належать депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, рахунки державних цільових фондів, рахунки для операцій із коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Відтепер орган Казначейства може здійснювати дистанційне обслуговування клієнта на підставі укладеного договору про дистанційне обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства – Казначейство» (п. 1.9 Порядку № 758).

Ще однією новацією є те, що Казначейство може надавати за письмовим зверненням головного розпорядника бюджетних коштів право доступу електронного перегляду рахунків розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, а також відокремлених структурних підрозділів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (п. 1.10 Порядку № 758).

Пункт 3.5 доповнено новою нормою. Зокрема, до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів для розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів місцевих бюджетів відповідні рахунки відкриваються органами Казначейства за кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

Відтепер органи Казначейства не пізніше наступного робочого дня, а не протягом трьох робочих днів із дня проведення операції відкриття/закриття рахунків клієнтів (включаючи день відкриття/закриття) (крім відкриття рахунків у зв’язку із завершенням та початком бюджетного періоду та за умови, якщо реквізити рахунків, що відкриті в новому бюджетному періоді, не відрізняються від реквізитів рахунків, що були відкриті в попередньому бюджетному періоді), подають відповідним органам ДФС повідомлення про це в порядку, установленому законодавством.

Порядок № 758 доповнено новим розд. VII «Зміна рахунків клієнтів». Зміною рахунків клієнтів органу Казначейства вважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів за ініціативою органів Казначейства, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі реквізити рахунків клієнтів.

У зазначеному розділі названо випадки, з настанням яких органи Казначейства змінюють реквізити рахунків клієнтів, а саме:

• реорганізація органів Казначейства (приєднання, злиття, виділ, поділ, перетворення);
• зміна аналітичних параметрів рахунків клієнтів, у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів.

При зміні рахунків клієнтів нові справи з юридичного оформлення рахунків органами Казначейства не формуються.

Слід наголосити, що органи Казначейства своєчасно повідомляють клієнтів про зміну рахунків, а також подають відповідним територіальним органам ДФС повідомлення про зміну рахунків клієнтів у порядку, установленому законодавством.

У новому розділі Порядку № 758 також визначено порядок переходу клієнтів на обслуговування до іншого органу Казначейства. Зокрема, у зв’язку з переходом на обслуговування до іншого органу Казначейства рахунки клієнтів не закриваються, а змінюються реквізити рахунків у частині зміни коду та найменування органу Казначейства.

При цьому за новим місцем обслуговування укладається договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Для формування справ з юридичного оформлення рахунків клієнти подають до органів Казначейства:

• картку із зразками підписів та відбитка пе­чатки;
• копії документів, визначених абзацами третім, четвертим, шостим п. 6.6 розд. VI Порядку № 758;
• перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені в картці особи.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи – підприємці, які не є розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, також подають документи, визначені пп. «б» і «в» п. 5.1 та п. 5.2 розд. V Порядку № 758.

Звертаємо увагу, що з метою спрощення процедур засвідчення карток із зразками підписів і відбитка печатки Наказом № 543 унесено нову норму до п. 6.3 розд. VI Порядку № 758. Зокрема, картка установи, яка є головним розпорядником коштів державного бюджету, засвідчується підписом керівника та печаткою цієї установи. Раніше картка засвідчувалася в нотаріальному порядку або підписами керівника (заступника керівника) та печаткою установи/організації, яка координує діяльність клієнта або якій клієнт підпорядкований, або до складу якої входить.

При цьому норми Порядку № 758 щодо надання права першого та другого підпису, а також засвідчення карток іншим клієнтам органів Казначейства (крім головних розпорядників коштів) залишилися без змін.

Принагідно нагадаємо про порядок нотаріального засвідчення карток у населених пунктах, де немає нотаріусів. У такому разі картки засвідчуються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування (п. 6.3 Порядку № 758). При цьому необхідно пам’ятати про існуючі обмеження у праві вчинення нотаріальних дій, визначені ст. 9 Закону від 02.09.93 р. № 3425-XII «Про нотаріат». Зокрема, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі вчиняти нотаріальні дії на ім’я і від імені даного виконавчого комітету. У такому випадку (про один із яких ми розповідали в «БАЛАНС-БЮДЖЕТІ», 2015, № 23, с. 45) нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Крім того, Наказом № 541 унесено зміни до додатків до Порядку № 758.

Зокрема, у п. 1 додатка 2, яким затверджено форму додаткового договору до договору на роз­рахунково-касове обслуговування, «2.3.12» замінено на «2.3.15», оскільки п. 2.3 Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування включає пп. 2.3.14.

Вилучено додаток 7, оскільки спрощено відкриття органами Казначейства рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ (норми пп. 2.2.1 та 2.2.2 Порядку № 758 вилучено). Відтепер органами Казначейства не буде складатися Службова записка щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ, форма якої і була затверджена в додатку 7.

Уточнено порядок заповнення відповідних граф додатків 7, 9–12 до Порядку № 758. Ідеться про те, що до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів у графах «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного або місцевих бюджетів (код Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу)» проставляється код тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

У додатку 12 відтепер вказується серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний територіальний орган ДФС і мають відмітку в паспорті. Раніше вимога щодо наявності відмітки в паспорті Порядком № 758 передбачена не була.

І на завершення зазначимо, що в тексті Порядку та додатках до нього також приведено у відповідність до законодавства назву податкових органів.