Заходи впливу за неналежне виконання бюджетного законодавства

Із цієї консультації ви дізнаєтеся, які заходи впливу можуть вживати органи Державної казначейської служби (далі – органи Казначейства) до розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за неналежне виконання ними бюджетного законодавства.

Загальні положення

Порядок здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, розподіл повноважень між суб’єктами такого контролю, а також відповідальність і заходи впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства визначено розд. V Бюджетного кодексу (далі – БК).

Одним із суб’єктів контролю за дотриманням бюджетного законодавства є органи Казначейства, до повноважень яких належить здійснення контролю:

• за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного та місцевих бюджетів, крім випадку, передбаченого абзацами третім і четвертим ч. 2 ст. 78 БК, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;
• бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;
• відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
• відповідністю взятих розпорядниками бюджетних зобов’язань бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
• відповідністю платежів взятим бюджетним зобов’язанням та бюджетним асигнуванням.

Крім того, органи Казначейства у межах своїх повноважень забезпечують організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх функцій шляхом оцінки їх діяльності.

Під порушенням бюджетного законодавства розуміється бюджетне правопорушення, визначення якого наведено у ст. 116 БК.

Так, бюджетним правопорушенням визнається порушення учасниками бюджетного процесу встановлених БК чи іншим бюджетним законодавством норм складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання. Слід звернути увагу, що у ч. 1 ст. 116 БК міститься перелік із 40 конкретних порушень бюджетного законодавства та одне узагальнююче положення «інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу». З огляду на зазначене можна зробити висновок, що у БК наведено невичерпний перелік норм бюджетного законодавства, за недотримання яких вживаються заходи впливу.

Суб’єкти бюджетних правопорушень

Суб’єктом бюджетного правопорушення може виступати лише учасник бюджетного процесу. Відповідно до ст. 20 БК учасниками бюджетного процесу є наділені бюджетними повноваженнями органи та посадові особи. Також потенційними учасниками бюджетного процесу і, відповідно, суб’єктами бюджетних правопорушень слід уважати одержувачів бюджетних коштів.

Бюджетними повноваженнями визнаються права та обов’язки учасників бюджетних правовідносин, якими згідно із ч. 2 ст. 21 БК є фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів). Такий висновок підтверджують норми ст. 118 БК, де зазначаються заходи, яких вживають як до розпорядників, так і до одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення.

Заходи впливу

За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть вживатися заходи впливу, установлені ч. 1 ст. 117 БК, а саме:

• попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (далі – попередження) – застосовується в усіх випадках виявлення порушень, які мають бути усунені в строк до 30 календарних днів;
• зупинення операцій із бюджетними коштами – застосовується за порушення, визначені п. 1–3, 10, 11, 14–29, 32–36, 38 і 40 ч. 1 ст. 116 БК, у порядку, установленому ст. 120 БК, та полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів із рахунка порушника бюджетного законодавства на строк до 30 днів у межах поточного бюджетного періоду. Якщо порушення виявлено за бюджетною програмою (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів), яка відсутня у поточному бюджетному періоді, то зупиняються операції на рахунках порушника, призначених для утримання. Виняток становлять операції зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та ЄСВ; виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів; здійснення захищених видатків. Механізм зупинення операцій із бюджетними коштами визначено постановою КМУ від 19.01.11 р. № 21 (далі – Постанова № 21);
• призупинення бюджетних асигнувань – застосовується за порушення, визначені п. 20, 22–29, 38 і 40 ч. 1 ст. 116 БК. Призупинення передбачає припинення повноважень щодо взяття бюджетного зобов’язання на встановлену суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом унесення змін до розпису бюджету (кошторису). Порядок призупинення бюджетних асигнувань затверджено наказом Мінфіну від 15.05.02 р. № 319;
• зменшення бюджетних асигнувань – застосовується за порушення, визначені п. 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), 29, 38 ч. 1 ст. 116 БК, та передбачає позбавлення повноважень щодо взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом унесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про держбюджет (рішення про місцевий бюджет). Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів затверджено постановою КМУ від 17.03.11 р. № 255;
• повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету – застосовується за порушення, визначене п. 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) ч. 1 ст. 116 БК. Порядок повернення до відповідного бюджету коштів затверджено постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1163;
• зупинення дії рішення про місцевий бюджет – застосовується за порушення, визначене п. 7 ч. 1 ст. 116 БК, у порядку, установленому ст. 122 БК;
• безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів – застосовується за порушення, визначене п. 28 ч. 1 ст. 116 БК, та передбачає стягнення органами Казначейства коштів із місцевих бюджетів до держбюджету, у тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму. Порядок списання таких коштів затверджено постановою КМУ від 26.03.03.р. № 386.

Застосування заходів впливу

За порушення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів вимог бюджетного законодавства у процесі казначейського обслуговування бюджетних коштів органи Казначейства вживають таких заходів впливу, як попередження та зупинення операцій із бюджетними коштами (ст. 118 БК).

З метою запровадження єдиних підходів до кваліфікації органами Казначейства порушень бюджетного законодавства та вживання до порушників уніфікованих заходів впливу наказом Держказначейства від 29.12.12 р. № 394 було затверджено Методичні рекомендації щодо порядку застосування органами Державної казначейської служби України заходів впливу за порушення бюджетного законодавства (далі – Методрекомендації № 394).

Попередження

Попередження застосовується органами Казначейства в усіх випадках установлення порушень бюджетного законодавства розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів. Згідно із Методрекомендаціями № 394 попередження складається за порушення:

• строків подання до органів Казначейства: реєстраційної картки розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів; мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та реєстрів змін до неї; розподілів показників зведених кошторисів та інших документів, що застосовуються у процесі виконання бюджету, у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів та реєстрів змін до них;
• вимог законодавства при відкритті або закритті рахунків розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів; наданні кошторисів та інших документів, що застосовуються
  у процесі виконання бюджету; реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведенні платежів;
• здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч БК, закону про держбюджет, постанов КМУ;
• вимог щодо подання фінансової і бюджетної звітності до органів Казначейства;
• недотримання обмежень, які визначені бюджетним законодавством;
• інші випадки недотримання вимог бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.

Попередження також застосовується у разі порушення місцевими фінансовими органами строків надання підкріплення коштами для повернення платникам помилково або надміру зарахованих до бюджетів сум (протягом п’яти робочих днів із дня отримання звернення про підкріплення
коштами від органу Казначейства).

На сьогодні форму попередження не встановлено. Проте склад інформації, що має міститися у ньому, визначено у п. 2.4 Методрекомендацій № 394. Звертаємо увагу, що серед іншої інформації у попередженні мають зазначатися:

1) положення нормативно-правових актів, які порушено, що є підставою для складання попередження;

2) строк усунення порушення бюджетного законодавства;

3) назва, номер, дата та сума документа, який повертається без виконання.

З огляду на зазначене посадова особа органу Казначейства письмово (у довільній формі) складає попередження з урахуванням вимог Метод-
рекомендацій № 394.

Зупинення операцій із бюджетними коштами

Одночасно із попередженням до розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів органами Казначейства застосовується такий захід впливу, як зупинення операцій із бюджетними коштами.

Методрекомендаціями № 394 визначено випадки, за наявності яких зупиняються операції з бюджетними коштами:

• порушення строків подання до органів Казначейства: нової картки із зразками підписів та відбитком печатки у разі заміни або доповнення хоча б одним підписом; затверджених кошторисів та інших документів, що застосовуються у процесі виконання бюджету та змін до них; підтвердних документів про отримання товарів, робіт і послуг при здійсненні попередньої оплати за них; фінансової та бюджетної звітності;
• невідповідність інформації, наведеної у наданих розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів у документах, картці із зразками підписів та відбитка печатки, даним Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів;
• порушення вимог законодавства щодо оформлення та подання картки із зразками підписів та відбитка печатки; порядку та обсягів подання фінансової і бюджетної звітності; реєстрації бюджетних зобов’язань (відсутність (або перевищення) показників, затверджених у кошторисах та інших документах, що застосовуються у процесі виконання бюджету, для взяття бюджетних зобов’язань); паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); реєстрації зобов’язань за загальним фондом при наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії; здійснення платежів (подання документів на проведення платежів без реєстрації в органі Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань);
• здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч БК, закону про держбюджет, постановам КМУ.

У разі виявлення цих порушень посадова особа органу Казначейства складає протокол за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 15.11.10 р. № 1370. На підставі протоколу протягом трьох робочих днів приймається розпорядження про зупинення операцій із бюджетними коштами за механізмом, визначеним Постановою № 21.

Відповідальність

Як передбачено БК (ч. 1 ст. 121), особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення його керівника чи інших відповідальних посадових осіб до відповідальності згідно із законом, залежно від характеру його діянь. Керівники органів Казначейства несуть персональну відповідальність за порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, встановлених БК.