Виготовлення продукції виробничими майстернями: облікові нюанси

Ситуація: заклад освіти є платником ПДВ на загальних підставах, має власну виробничу майстерню та виготовляє в ній меблі (необоротні активи) власними силами для власних потреб. Для цього за кошти загального фонду було придбано матеріали (клей, цвяхи тощо) на суму 2 000 грн, а також отримано дошку соснову за внутрішніми розрахунками від відокремленого підрозділу університету на суму 10 000 грн. Крім того, було понесено витрати на зарплату з нарахованим на неї ЄСВ у сумі 21 000 грн та на амортизацію необоротних активів й оплату комунальних послуг у сумі 2 500 грн.

Як ведеться бухоблік зазначених вище операцій? Як відобразити податковий кредит із ПДВ і чи виникне податкове зобов’язання?

До складу окремих бюджетних установ, зокрема закладів загальної середньої освіти, можуть входити навчально-виробничі майстерні. Ці структурні підрозділи утворюються з метою виконання функцій із трудової підготовки контингенту учнів та вихованців за конкретною трудовою спеціалізацією. Профіль роботи виробничих майстерень визначають установи вищого рівня, беручи до уваги місцеві можливості, умови, а також педагогічну доцільність конкретного виду праці.

Навчально-виробничі майстерні утримуються за кошти як загального, так і спеціального фонду, який у незначній частині формується за рахунок прибутку, отриманого від реалізації продукції цього підрозділу установи.

У процесі виготовлення продукції виробничі майстерні здійснюють витрати. Облік витрат на виробництво продукції ведеться згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203, Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі та Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженими наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219.

Продукцію виробничих майстерень оприбутковують за фактичною собівартістю, тому розрахунки з визначення фактичної собівартості одержаних готових виробів визначають щомісяця, складаючи при цьому калькуляційні розрахунки.