Ця консультація підготовлена з метою проведення самоперевірки (аудиту) вашої уже чинної облікової політики. У ній ідеться про те, якими є загальні вимоги до розроблення облікової політики, якими нормативними документами керуватися під час розроблення та внесення змін до облікової політики; чи установлено відповідальність за відсутність наказу про облікову політику; що включається до такого наказу та додатків до нього.
Розпорядчий документ про облікову політику (наказ, положення) є основним документом для ведення бухобліку в установі, який затверджується наказом керівника установи.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються суб’єктом держсектору для складання та подання фінансової звітності (п. 4 розд. І НП(С)БОДС 101).
Питання облікової політики та порядок її формування, затвердження та коригування регламентуються низкою нормативно-правових документів. Основним документом, в якому передбачено правила формування облікової політики бюджетними установами, методи (варіанти) оцінки, підходи до складання розпорядчого документа, є Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Наказ № 11, Методрекомендації ОП). При цьому правила розкриття інформації про зміни в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок визначено в НП(С)БОДС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок».
Крім вищеназваних, установи держсектору керуються також такими документами, як: