Податкова соціальна пільга: актуальність на період карантину
Читати за темою:
Частина підприємств були змушені у 2020 році скоротити виробництво, знизити зарплатню працівникам та отримувати допомогу з часткового безробіття на період карантину. Але в них є можливість збільшити суму зарплати, яку працівник отримує на руки, шляхом застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП). Про це розповіли у статті.
Чому ПСП стала актуальною
На період карантину 2020 року через COVID-19 багато підприємств, установ та організацій змушені скорочувати виробництво товарів та надання послуг, а працівників повністю або частково переводити на неповний робочий час або ж відправляти у відпустки без збереження зарплати. Такий режим роботи може призвести до того, що місячна зарплата за фактично відпрацьований час буде менша за мінімальну, і це не буде порушенням трудового законодавства.
Водночас у роботодавців виникає підстава надати працівникам ПСП, як передбачено ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПК), навіть незважаючи на те, що 2020 року граничний дохід у вигляді зарплати, який дає право на отримання ПСП, не має перевищувати 2 940 грн. Особливо потрібно звернути увагу на можливість скористатися правом на ПСП тих працівників, які мають двох та більше дітей, адже для них передбачено збільшення такого граничного доходу кратно кількості дітей.
Скористатися правом на ПСП можуть також працівники тих підприємств, які звернулися до центрів зайнятості за отриманням допомоги з часткового безробіття на період карантину. Адже така допомога, виплачена працівнику відповідно до ст. 471 Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення», з 02.04.20 р. звільняється від обкладення ПДФО та військовим збором (ЗІР, категорія 103.2)
Оскільки на разі карантин діє до 31.08.20 р. і не факт, що після цієї дати його не буде продовжено, у роботодавців є реальна змога збільшити заробіток окремих працівників на 19,5% шляхом надання ПСП. Розглянемо, як правильно це зробити.
Що таке ПСП та які умови її надання
Право на ПСП – це право платника податку на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму, визначену ст. 169 ПК.
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує 50 % прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для працездатної особи (у розрахунку на місяць) станом на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн (2020 року – 2 940 грн).
Для отримання права на ПСП платник податку подає роботодавцеві заяву та (за потреби) документи, що посвідчують право на підвищений її розмір, перелік яких визначено в Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженому постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1227.
Особам, які працюють у кількох роботодавців, важливо знати, що ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем його нарахування (виплати). Дотримання цієї вимоги контролюється органами ДПС, а її порушення призводить до застосування штрафу саме до платника податку – фізособи, яка подала заяви на отримання ПСП кільком роботодавцям.
Ситуація 1
Працівник 07.08.20 р. звільнивсяз попереднього місця роботи, де подавав заяву роботодавцеві для отримання ПСП. До нового роботодавця він працевлаштувався з 10.08.20 р., подавши заяву на право скористатися ПСП. З якого місяця на новому місці роботи можна надати йому ПСП?
Оскільки у звітному місяці працівник може скористатися правом на ПСП лише за одним місцем отримання доходу у вигляді зарплати, у нашій ситуації працівник за новим місцем роботи може отримати ПСП починаючи з 01.09.20 р. Про це він обов’язково має зазначити в заяві на право отримання ПСП.
Важливо: якщо ПСП надавалася неправомірно саме за заявою, отриманою від працівника, то відповідальність за порушення норм ст.169 ПК покладається саме на нього як на платника податку.
ПСП не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата. Тож якщо крім зарплати працівникові роботодавець виплачує й інші доходи, наприклад за цивільно-правовим договором, інші виплати, які не входять до фонду оплати праці, то вони не беруться до уваги для визначення права на отримання ПСП.
Крім того, ПСП не може бути застосовано до зарплати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету. Тобто у разі отримання стипендії з бюджету студент не може скористатись правом на ПСП за місцем роботи, де він отримує зарплату.
Вимогу щодо дотримання зазначеної норми також покладено на працівників: вони не мають права подавати заяву на отримання ПСП, якщо одночасно отримують у звітному місяці вищезгадані доходи. Ця норма поширюється й на випадки, якщо частину місяця єдиним джерелом доходу було, наприклад, грошове забезпечення військовослужбовця, а частину – зарплата за трудовим договором.
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді зарплати із дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.
Отже, якщо до закінчення серпня працівник подасть заяву про право на ПСП, то роботодавець зможе враховувати це право, здійснюючи оподаткування його зарплати за серпень.
Якщо працівник отримує доходи у вигляді зарплати за період її збереження згідно із законодавством, зокрема за час відпустки або тимчасової непрацездатності, то для визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (пп. 169.4.1 ПК).
Розміри ПСП для різних категорій працівників
За чинними нормами п. 169.1 ПК, 2020 року ПСП надається в розмірі, що дорівнює :
- 50 % ПМ для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку, тобто 1 051 грн;
- 100 % від суми пільги, установленої для будь-якого платника податку, – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, у розрахунку на кожну таку дитину (1 051 грн х кількість дітей);
- 150 % від суми пільги, встановленої для будь-якого платника податку (1 576,5 грн), – для платника податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- 200 % від суми пільги для будь-якого платника податку (2 105 грн) – для платника податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І та ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 08.09.1941 р. до 27.01.1944 р.
Якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ПК, застосовується лише одна з них з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 ПК (сума зарплати не має перевищувати граничної суми доходу).
Із цієї норми є лише один виняток: якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину (дітей) з інвалідністю, ПСП, яка надається на дитину з інвалідністю, в розмірі 150 % додається до пільги, визначеної пп. 169.1.2 ПК у розмірі 100 % на інших дітей такої особи.
Ситуація 2
Зарплата працівника – 5 500 грн. Він утримує двох дітей, у тому числі дитину з інвалідністю. За яких умов він може скористатися правом на ПСП та в якому її розмірі? Як розрахувати податки та суму до виплати?
Якщо працівник має двох дітей, то розмір зарплати, що надає йому право скористатися ПСП, збільшується кратно кількості дітей. У нашій ситуації: 2 940 грн х 2 = 5 880 грн.
Якщо у працівника є двоє дітей, у тому числі дитина з інвалідністю, то ПСП надається в розмірі: 150 % – на дитину з інвалідністю; 100 % на іншу дитину. Отже, 2020 року ПСП для нього становитиме 2 627,50 грн.
Розраховуємо податки та суму до виплати з урахуванням ПСП.
Об’єкт оподаткування (зарплата, зменшена на ПСП):
5 500 грн – 2 627,50 грн (ПСП) = 2 872,5 грн.
ПДФО:
2 872,5 грн х 18 % = 517,05 грн.
Військовий збір:
2 872,50 грн. х 1,5 % = 43,09 грн.
Отже, сума до виплати становитиме:
2 872,5 грн – 517,05 грн – 43,09 грн = 2 311,91 грн.
Припинення надання ПСП
Надання ПСП припиняється в момент звільнення працівника. Застосування ПСП може бути припинене також за його заявою. Наприклад, якщо працівник отримує зарплату одночасно й від іншого роботодавця, він може подати заяву про відмову від ПСП за одним місцем роботи і подати заяву про надання ПСП іншому роботодавцеві.
Працівникам, які мають двох та більше дітей і подавали заяву на застосування ПСП, пільга надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть.
Право на отримання такої ПСП втрачається в разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, зокрема в закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.
В усіх інших випадках надання ПСП зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у п.169.1 ПК.
Контроль за наданням ПСП по досягненню дитини 18 років покладається на роботодавця, а в інших випадках працівник самостійно зобов’язаний повідомити працедавця про зміну умов отримання ПСП.
Висновки
Роботодавці мають реальну можливість на період карантину, за певних умов, збільшити працівникам зарплату на 19,5 % шляхом застосування до неї ПСП. Для цього слід отримати заяву від працівника та відповідні документи.
Коментарі до матеріалу