Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Оподаткування подарунків – 2018

13.12.2018 11756 0 3


Акценти статті:

  • подарунок як додаткове благо;
  • чи оподатковується вартість дитячих подарунків, призів переможцям змагань та вартість медалей, орденів, дипломів, кубків та квітів;
  • подарунки посадовим особам.

Подарунки як додаткове благо

Відповідно до пп. 162.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платником ПДФО є, зокрема, фізособа-резидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.

Доходом із джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий, зокрема, фізособами-резидентами від будь-яких видів їхньої діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді подарунків, виграшів, призів (пп. 14.1.54 ПК).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, установлено п. 164.2 ПК. Серед них є такі доходи, як:

  • дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна в межах, що оподатковується згідно зі ст. 174 ПК (пп. 164.2.10 ПК);
  • дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК) у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються в негрошовій формі, то сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПК (пп. «е» пп. 164.2.17 ПК).

Згідно з визначенням, наданим у пп. 14.1.47 ПК, додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний із виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником (крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПК).

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юрособою або фізособою-підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розд. IV ПК для оподаткування додаткового блага (п. 174.6 ПК).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПК.

Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо вона не перевищує 25 % мінімальної зарплати (МЗП) у розрахунку на місяць, установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПК). 

Тобто зазначена норма стосується лише надання подарунків у натуральній формі.

Зауважимо, що в такому разі слід ураховувати нинішню позицію податкових органів: якщо вартість наданого юридичною особою дарунка фізособі перевищує установлений пп. 165.1.39 ПК розмір, тобто у 2018 році – 930,75 грн., то вся його вартість обкладається ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПК. Зазначена вартість також є об’єктом обкладення військовим збором (далі – ВЗ) без застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПК.

Також слід нагадати, що до переліку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, входить, зокрема, вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів (пп. 165.1.38 ПК).

Приклад
На новорічне свято в установу запрошено колишнього керівника, який багато років поспіль сумлінно трудився в цій установі, і йому було вручено цінний подарунок вартістю 5 000 грн.

У такому разі розрахунки здійснюємо з урахуванням останніх тенденцій щодо оподаткування всієї вартості дарунка, якщо вона перевищує 25 % МЗП (930,75 грн.).

Для розрахунку бази обкладення ПДФО слід застосувати «натуральний» коефіцієнт. Обчислимо його розмір, виходячи зі ставки ПДФО 18 %:

К = 100 : (100 – 18) = 1,219512.

Отже, до бази обкладення ПДФО потрапить дохід у сумі 6 097,56 грн. (5 000 грн. х 1,219512).

Визначимо суму ПДФО, яку установа утримає з такого доходу:

6 097,56 грн. х 18 % = 1 097,56 грн.

База обкладення ВЗ дорівнюватиме 5 000 грн., тобто без застосування коефіцієнта.

Розрахуємо суму ВЗ, яку підприємство зобов’язане сплатити з доходу у вигляді дарунка:

5 000 грн. х 1,5 % = 75 грн.

Попереджуємо: якщо установа ухвалює рішення сплатити за ветерана ПДФО та ВЗ до бюджету за власний рахунок загальною сумою 1 172,56 грн. (1 097,56 грн. + 75,00 грн.), то ця сума є також додатковим благом для платника податків, отриманим у негрошовій формі. Тому в установи як податкового агента виникає обов’язок нарахувати та утримати з цієї суми ПДФО і ВЗ.

Зазначене стосується і надання подарунків неповнолітнім учням – переможцям змагань, конкурсів, тематичних олімпіад тощо, які проводяться навчальним закладом чи іншою установою. Тобто якщо вартість подарунка (призу) перевищує 930,75 грн., то батьки переможця вносять суму утриманого ПДФО та ВЗ на рахунок або в касу установи.

Ознаки доходу у формі № 1ДФ

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4 (далі – Порядок № 4).

Відповідно до Довідника ознак доходів (додаток до Порядку № 4) під ознакою доходу «160» у такому Податковому розрахунку (за формою № 1 ДФ) відображається вартість дарунків, що не перевищує 25 % МЗП (не підлягає оподаткуванню).

Якщо вартість подарунка перевищує у 2018 році 930,75 грн., то вся його вартість відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо з урахуванням коефіцієнта.

Вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів, відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «159». ПДФО із суми такої вартості не утримується.

Єдиний внесок

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД).

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄСВ (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464).

ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, установлюється у розмірі 22 % визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170.

Оскільки дохід у вигляді подарунка не входить до цього Переліку, можна зробити висновок, що сума такого подарунка є базою нарахування ЄСВ.

Зверніть увагу: якщо подарунок від юридичної особи отримала фізособа, яка не перебуває у трудових відносинах із такою юрособою, то ЄСВ на вартість цього подарунка не нараховують.

Дитячі подарунки та квитки на новорічні свята

Доцільно нагадати про фінансування роботодавцем заходів, пов’язаних безпосередньо з організацією новорічних та різдвяних свят для дітей працівників.

Як виняток із загальних положень ПК, щороку в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного діє спеціальний Закон від 30.11.2000 р. № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» (далі – Закон № 2117).

Відповідно до цього Закону вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських, у тому числі профспілкових, організацій тощо, не включається до сукупного оподатковуваного доходу громадян, які є їхніми батьками.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти загальною вартістю не більше 8 % ПМ, установленого законом на 1 січня звітного податкового року (ст. 4 Закону № 2117).

Оскільки на 01.01.18 р. ПМ становить 1 762 грн., вартість новорічних подарунків, яка не підлягає оподаткуванню у 2018 році, дорівнює 140,96 грн. (1 762 грн. х 8 %). Вартість дитячих подарунків, яка не підлягає оподаткуванню у 2019 році, буде визначена після затвердження Держбюджету на наступний рік.

Закон № 2117 не містить обмежень щодо вартості квитків на новорічно-різдвяні заходи.

Отже, вартість дитячих подарунків у встановленому розмірі та квитків на новорічно-різдвяні заходи (у т. ч. отриманих від профспілки установи, де працюють батьки), не включається до загального оподатковуваного доходу батьків.

Доходи працівників у вигляді таких подарунків та квитків відображаються у формі № 1ДФ з ознакою «160».

Подарунки посадовим особам

Слід нагадати також про Закон від 14.10.14 р. № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700), для цілей якого подарунок (ч. 1 ст. 1) – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Законом № 1700 установлено певні обмеження щодо отримання подарунків особами, які підпадають під дію цього Закону.

Так, відповідно до ст. 23 Закону № 1700 особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особам, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:

  • у зв’язку зі здійсненням цими особами діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
  • якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи. При цьому не має значення сам характер підпорядкування: безпосередній чи опосередкований.

Крім зазначених випадків, дозволено приймати подарунки, що відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність. Одноразова вартість таких подарунків не може перевищувати одного прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для працездатних осіб, установленого на день прийняття подарунка. Сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не має перевищувати двох ПМ, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Законом від 07.12.17 р. № 2246-VІІІ «Про державний бюджет України на 2018 рік» ПМ для працездатної особи на 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1 762 грн.

Отже, сукупна вартість подарунків, отриманих особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особами, які прирівнюються до них, від однієї особи (групи осіб), протягом 2018 року не повинна перевищувати 3 524 грн. (1 762 грн. х 2). Однак дотримання зазначеного обмеження свідчить лише про те, що стосовно особи не вбачається корупційних дій.

Що ж до оподаткування вартості дарунка, то воно здійснюється згідно з розд. IV ПК, норми якого застосовуються до всіх фізосіб незалежно від їхнього статусу.

Коментарі до матеріалу