Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

«Ковідні» лікарняні: як правильно оформити та нарахувати

30.04.2021 543 0 0

В умовах упровадження карантину, повного локдауну та частих захворювань серед працівників бухгалтерові треба швидко реагувати на зміни нормативної бази щодо нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності та розрахунку середньої зарплати. Тож розглянемо ці зміни.


Законодавча база

Оформлення та нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності на сьогодні здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів:

  • КЗпП;
  • Закон від 30.03.20 р. № 540-X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
  • Закон від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105);
  • Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.01 р. № 455 (далі – Інструкція № 455);
  • Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).

ФСС оплачує листки непрацездатності (далі – ЛН), видані у зв’язку з такими страховими випадками, не пов’язаними з карантином:

  • тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, у тому числі в разі діагностування COVID-19;
  • необхідність догляду за хворою дитиною та за хворим членом сім’ї;
  • догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
  • тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медвисновку на легшу нижчеоплачувану роботу;
  • протезування з перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства;
  • перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених травм і захворювань.

Незалежно від упровадження карантину допомога з тимчасової непрацездатності виплачується ФСС застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності (перші 5 днів оплачує роботодавець) за весь період до повного одужання (п. 2 ст. 22 Закону № 1105) внаслідок перебування:

  • у закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ);
  • на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

Крім того, у період карантину в разі захворювання дитини віком до 14 років ЛН отримує один із працюючих батьків. ФСС оплачує ЛН починаючи з першого дня хвороби, але не більше ніж 14 календарних днів. Якщо дитина перебуває на стаціонарному лікуванні, обмеження в періоді немає.

! Законодавством не передбачено надання ФСС допомоги для догляду за дітьми, які не є хворими та перебувають удома у зв’язку з карантином.

Порядок видачі «ковідних» ЛН

Під час карантину діє особливий порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, який передбачено розд. 5 Інструкції № 455. Надання матеріального забезпечення за кошти ФСС здійснюється на підставі ЛН, виданого застрахованій особі на період перебування:

  • у ЗОЗ;
  • на самоізоляції під меднаглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.

Право на отримання та оплату таких ЛН мають особи:

  • робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями;
  • яких неможливо тимчасово перевести за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Оформлюється «ковідний» ЛН відповідно до розд. 5 Інструкції № 455. На сьогодні чекаємо змін до цієї Інструкції, в яких визначено, що ЛН видається інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів МОЗ.

Під час заповнення ЛН у графі «Причина непрацездатності» підкреслюється: «контакт з хворими на інфекційні захворювання та бактеріоносійство – 6».

Увага! Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи пов’язана з COVID-19, фінансова допомога за кошти ФСС надається з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини. Розрахунок виплати проводиться на загальних підставах, її розмір залежить від страхового стажу.

На час дії протиепідеміологічних заходів ФСС продовжує фінансувати оплату ЛН за загальними страховими випадками. Однак на період карантину перелік страхових випадків, за якими надається допомога, розширено (див. табл. 1).

Таблиця 1


п/п

Види
додаткових підстав

Умова
фінансування

Виплата

Розмір

1

2

3

4

5

1

У зв’язку з відстороненням від роботи для осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, якщо:

– ці особи були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями,

– у разі неможливості здійснення тимчасового переведення цих осіб за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб

На підставі ЛН, виданого інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога

Здійснюється починаючи з 1-го дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини

Залежить від тривалості страхового стажу й розміру середньоденного доходу працівника та обчислюється за загальними правилами

2

На період перебування у ЗОЗ, а також самоізоляції під меднаглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій

На підставі виданого у встановленому порядку ЛН

Здійснюється починаючи з 6-го дня непрацездатності (перші 5 днів фінансуються за кошти роботодавця)

У розмірі 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу на період перебування разом із хворою людиною

Виняток становить захворювання медичних працівників (на COVID-19) унаслідок виконання ними їхньої професійної діяльності, яке може бути віднесено до гострого професійного захворювання. Установлення зв’язку між захворюванням та безпосередньою роботою здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.19 р. № 337.

Якщо в результаті розслідування гостре професійне захворювання визнається пов’язаним з діяльністю, складається акт форми Н-1/П. У виданому ЛН в графі «Причина непрацездатності» підкреслюється: «професійне та його наслідки». Такий ЛН оплачується Фондом з першого дня за весь період відсутності на роботі з цієї причини. Виплата здійснюється з розрахунку 100 % зарплати незалежно від страхового стажу.

Самоізоляція: хто належить до осіб, яким вона потрібна?

Прийнято низку нормативно-правових документів, що встановлюють перелік осіб, які потребують обов’язкової самоізоляції, і визначають порядок дій посадових осіб державних органів та лікарів щодо контролю про її проходження. Це постанова КМУ від 11.03.20 р. № 211 зі змінами, унесеними Постановою № 255, та наказ МОЗ від 21.03.20 р. № 2.

Самоізоляція потрібна, якщо людина:

  • очікує результати тесту на COVID-19;
  • контактувала з особами, що захворіли на COVID-19;
  • нещодавно повернулася з країн, де зафіксовано випадки COVID-19, навіть якщо в неї немає симптомів.

Тривалість самоізоляції – не більше 14 днів з дати настання випадку. Самоізоляція може бути перервана в будь-який день відповідно до висновку лікаря-епідеміолога в разі, якщо діагноз COVID-19 у підозрюваних осіб не підтверджується. ЛН з приводу самоізоляції закривається днем, з якого у підозрюваної особи виключено діагноз коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі підтвердження захворювання ЛН щодо самоізоляції закривається і відкривається новий ЛН за новим діагнозом «Загальне захворювання», оплата якого проводиться на загальних підставах.

У разі звернення особи телефоном до сімейного лікаря щодо видачі ЛН у зв’язку із самоізоляцією сімейний лікар перш за все повинен уточнити, чи дійсно особа, яка звернулася, підлягає самоізоляції, для чого необхідно отримати висновок лікаря-епідеміолога.

Для отримання висновку:

  1. Сімейний лікар надсилає електронною поштою на адресу територіального відділення обласного лабораторного центру МОЗ лист-запит із зазначенням прізвища, імені, по батькові цієї особи, року народження, адреси місця проживання.
  2. Лікар-епідеміолог листом на адресу електронної пошти сімейного лікаря направляє довідку довільної форми щодо потреби в самоізоляції, яка є підставою для видачі ЛН
  3. Сімейним лікарем проводиться меднагляд за цією особою та ведеться медична карта амбулаторного хворого (форма № 025/о), куди вносяться записи про стан здоров’я особи та в день визначення потреби в самоізоляції запис про видачу ЛН.

Видача та заповнення ЛН проводиться відповідно до Інструкції № 455 та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ від 03.11.04 р. № 532. Знову ж таки, чекаємо чергові зміни до Інструкції № 455, в якій буде визначено окремий вид причини непрацездатності «11 – ізоляція від COVID-19».

Станом на 01.04.21 р. чіткого підтвердження (відміток) у паперових ЛН інформації, що дає право на отримання лікарняних у розмірі 50 % середнього заробітку незалежно від страхового стажу, немає. Тому паперові ЛН, оформлені до 31.03.21 р., оплачувалися за загальними правилами.

Як виплачуються лікарняні під час відпустки без збереження зарплати, простою і надомної роботи?

У ст. 23 Закону № 1105 визначено підстави для відмови у виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності незалежно від хвороби, зокрема:

  • якщо захворювання або травма сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дії, пов’язаної з таким сп’янінням;
  • за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження зарплати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

! Отже, будь-який працівник, який перебував у простої, на неповному робочому часі, працював надомно або був в оплачуваній відпустці, має право на отримання лікарняних.

У разі оформлення працівником відпустки без збереження зарплати на час карантину ЛН, виписані йому протягом цього періоду, не можуть бути оплачені. Це правило не залежить від підстави оформлення такої відпустки.

Оскільки ст. 23 Закону № 1105 не містить норм щодо невиплати лікарняних у період простою, допомога в такому разі розраховується за загальними правилами. Тобто оплачуються дні хвороби внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, незалежно від того, коли настала тимчасова непрацездатність працівника: до початку простою, під час простою чи продовжується після його закінчення.

Якщо установа перебувала в простої з оплатою 2/3 тарифної ставки, то дні простою з розрахункового періоду не вираховують, адже серед поважних причин, перелічених у п. 3 Порядку № 1266, простій не зазначено.

Обчислення середньої зарплати

Відповідно до Порядку № 1266 розрахунок лікарняних та декретних здійснюється за таким алгоритмом:

1. Визначається розрахунковий період.

2. Обчислюється кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

3. Розраховується сукупний дохід у розрахунковому періоді.

4. Обчислюється середня зарплата (ЗПср).

5. Визначається денний заробіток:

ЗПср х % страхового стажу.

6. Розраховується сума лікарняних чи декретних.

Щоб визначити загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді треба додати всі дні місяців розрахункового періоду, дотримуючись таких правил (див. табл. 2).

Таблиця 2

Не вилучати
з розрахунку

Вилучати з розрахунку

Дні святкові, неробочі, визначені у ст. 73 КЗпП

Календарні дні тимчасової непрацездатності в розрахунковому періоді

Дні оплачуваних відпусток (щорічних, додаткових, навчальних, соціальних, чорнобильських)

Календарні дні вагітності та пологів у розрахунковому періоді

Дні простою, встановленого на підприємстві

Календарні дні відпусток для догляду за дитиною до 3 (6) років

Календарні дні відпустки без збереження зарплати (ст. 25, 26 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки»)

! Для оплати ЛН діє відсоткове обмеження, яке залежить від страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону № 1105.

Визначається обмеження, виходячи із середньоденної заробітної плати працівника (50 % – до 3 років, 60 % – від 3 до 5 років, 70 % – від 5 до 8, 100 % – понад 8 років).

Порядок визначення розрахункового періоду відповідно до Порядку № 1266 розглянемо в табл. 3.

Таблиця 3

Період роботи за відповідним
трудовим договором у роботодавця

Розрахунковий період

1

2

Більше 12 календарних місяців

12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266)

Менше 12 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26 Порядку № 1266)

Менше одного календарного місяця

Фактична кількість календарних днів перебування у трудових відносинах перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266)

Місяцем настання страхового випадку буде місяць, на який згідно з ЛН припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами.

Наприклад, працівник з 1 до 30 квітня 2020 року перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з карантином, з 9 до 22 березня 2021 року він хворів. Розрахунковим періодом буде: березень 2020 року – лютий 2021 року. А квітень 2020 року – місяць, який був повністю невідпрацьований з поважної причини, а саме відпустки без збереження зарплати, вилучаємо з розрахункового періоду.

А от якщо б працівник у квітні 2020 року не пропрацював жодного дня, тому що роботодавець видав наказ про скорочення діяльності підприємства через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню COVID-19 з 1 до 30 квітня 2020 року, то розрахунковим періодом був би березень 2020 року – лютий 2021 року. Квітень 2020 року залишився б у розрахунковому періоді попри те, що він повністю невідпрацьований.

Знову ж таки, пам’ятаємо, що простій не є поважною причиною і вилучатися із загальної сукупності днів у розрахунковому періоді не може.

Урегулювання питання щодо фінансування ФСС лікарняних із 30.06.21 р.

Верховна Рада внесла зміни до Закону № 1105, повернувши до переліку підстав для надання допомоги з тимчасової непрацездатності від ФСС такі страхові випадки, як:

  • тимчасова непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
  • тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Відповідний Закон «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності)» було прийнято 13.04.21 р. (набуває чинності з 30.06.21 р.). Наразі він чекає підпису Президента.

Отже, у разі підписання Закону ФСС забезпечуватиме страховий захист на випадок хвороби, травми, самоізоляції від COVID-19 тощо як до, так і після 30 червня.

Висновки

  1. У період надзвичайної ситуації, пов’язаної з інфекційною хворобою COVID-19: у разі хвороби застрахованої особи Фонд оплачує ЛН починаючи з шостого дня і до повного одужання; у разі захворювання дитини віком до 14 років ЛН надається одному із працюючих батьків. У такому разі Фонд оплачує ЛН починаючи з першого дня і до одужання, але не більше ніж 14 календарних днів. Якщо дитина перебуває в стаціонарі, то цього обмеження немає.
  2. На сьогодні МОЗ, Мінсоцполітики та ФСС готують зміни до Інструкції № 455, якими буде визначено порядок видачі ЛН застрахованим особам на період їх перебування в ЗОЗ, а також на самоізоляції під меднаглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.
Табл. 1 Перелік страхових випадків, за якими надається допомога.doc
Завантажити
Табл. 2 Обчислення середньої зарплати.doc
Завантажити
Табл. 3 Порядок визначення розрахункового періоду.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу