Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Сумісництво: зміни на рівні законодавства

07.10.2022 84 0 0

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з вимогами статті 1021 Кодексу законів про працю України та статтею 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу

З урахуванням норм статті 1021 КЗпП України, з 19 липня 2022 року, на  рівні закону закріплено поняття сумісництва та основний принцип оплачуваності роботи за сумісництвом. Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України. Водночас, це не виключає можливість встановлення обмеження щодо сумісництва для окремих категорій працівників (наприклад, Законом  України «Про запобігання корупції»). Також, виходячи зі змісту частини другої статті 21 КЗпП України, обмеження щодо сумісництва можуть передбачатися законодавством, колективним договором або угодою сторін.

https://smu.dsp.gov.ua

Коментарі до матеріалу