МОЗ: Затверджено критерії госпіталізації, що зміниться для медиків і пацієнтів

Міністерство охорони здоров’я України затвердило Стандарт «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги» — наказ МОЗ від 30 липня 2026 року № 1044. Документ уніфікує підходи до планової та екстреної госпіталізації, продовження стаціонарного лікування, переведення та безпечної виписки дорослих пацієнтів.

Критерії госпіталізації існували й раніше — у клінічних протоколах, галузевих стандартах і локальних документах медичних закладів. Однак вони не були об’єднані в єдину систему. Через це рішення могли залежати від практики конкретного закладу, що іноді призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування у стаціонарі людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно. Відсутність уніфікованих підходів також могла спричиняти різне трактування рішень пацієнтами, медичними працівниками та органами контролю.

Це перший в Україні Стандарт, який об’єднує відповідні критерії у наскрізну систему та охоплює весь маршрут дорослого пацієнта — від рішення про госпіталізацію до продовження лікування, переведення або виписки. Стандарт є обов’язковим для закладів охорони здоров’я всіх форм власності, які надають спеціалізовану медичну допомогу дорослим, а також для фізичних осіб-підприємців, що мають ліцензію на провадження медичної практики. 

"Новий Стандарт — не про обмеження госпіталізації чи скорочення медичної допомоги. Якщо стан людини потребує цілодобового спостереження, складного лікування або втручання, яке неможливо безпечно провести амбулаторно, пацієнта мають госпіталізувати. Водночас лікарняне ліжко саме по собі не є лікуванням — результат забезпечують діагностика, необхідна терапія, медичні втручання та робота команди. Наше завдання — щоб кожна людина отримувала допомогу в належному місці та відповідно до свого стану, а стаціонар завжди залишався доступним для пацієнтів із гострими й тяжкими станами”, — прокоментував Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

В основі Стандарту — чинні настанови провідних міжнародних професійних товариств за кожним клінічним напрямом, зокрема рекомендацій Європейського товариства кардіологів Surviving Sepsis Campaign, KDIGO, ILAE та інших професійних організацій. 

Методологія оцінювання обґрунтованості госпіталізації враховує міжнародний інструментарій Appropriateness Evaluation Protocol, адаптовані підходи якого протягом десятиліть використовуються в системах охорони здоров’я багатьох країн світу.

Рішення лікаря залишається визначальним

Критерії не працюють як автоматичний алгоритм і не замінюють індивідуального клінічного рішення. Лікар оцінює загальний стан пацієнта, динаміку захворювання, результати обстежень, супутні хвороби, ризики амбулаторного лікування та можливості конкретного медичного закладу. Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама по собі не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням усієї клінічної картини.

Стандарт передбачає, що підставами для стаціонарного лікування можуть бути:

• потреба у цілодобовому медичному спостереженні;
• необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій;
• проведення інвазивних або високоризикових втручань;
• лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно;
• відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи;
• критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.

Окремі критерії визначені для кардіологічних, неврологічних, інфекційних, хірургічних, гастроентерологічних, урологічних, акушерських, педіатричних та інших станів.

Якщо остаточне рішення неможливо ухвалити одразу, Стандарт передбачає режим медичного спостереження тривалістю до 24 годин. За цей час лікарі проводять необхідну діагностику, оцінюють стан пацієнта в динаміці та визначають подальший маршрут: госпіталізацію, переведення до профільного відділення або продовження лікування амбулаторно.

Більш детально за посиланням.

Міністерство охорони здоров&;я України