Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю 

З 01 січня 2026 року Законом України № 4219 запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон України № 875). 

Відповідно до норм Закону України № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою (ст. 182 Закону України № 875). 

Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ст. 10 Закону України № 875). 

Внески сплачуються за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску». 

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) розміщені на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням. 

Довідково: 

Закон України № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю». 

Закон України № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами). 

Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році складає 1664,00 гривень). 

Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. 

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2026 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 4660,00 гривень (3328,00 грн х 1,4). 

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ). 

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ. 

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. 

Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2026 році – 2496,00 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів. 

Податки і гарантії при трудовому договорі з нефіксованим робочим часом

Офіційно оформлений трудовий договір з нефіксованим робочим часом гарантує працівникам соціальний захист і збереження податкових прав. 

Основні умови договору: 

•  працівник виконує роботу лише у разі надання її роботодавцем, без гарантії постійної зайнятості; 
•  роботодавець самостійно визначає, коли залучати працівника до роботи; 
•  мінімальна тривалість робочого часу для працівника – 32 години на місяць; 
•  якщо працівник працював менше, йому все одно виплачується заробітна плата не менше, ніж за 32 години. 

Чому важливо працювати офіційно? 

 При оформленні трудового договору роботодавець: 

•  утримує  та сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб; 
•  утримує та сплачує 5 % військового збору; 
•  нараховує та сплачує 22 % єдиного соціального внеску. 

Завдяки цим податковим та соціальним відрахуванням працівник: 

•  отримує страховий стаж для майбутньої пенсії; 
•  має право на лікарняні, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, інші виплати; 
•  користується гарантованим соціальним захистом. 

Неформальна робота позбавляє працівника цих гарантій і соціальних виплат. 

Криворізька районна державна адміністрація