Затвердження та погодження тарифікаційних списків

Статтею 98 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про освіту» від 5.09.2017 № 2145-VIII оплата праці педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Частиною 6 статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 передбачено, що оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», цього Закону та інших актів законодавства. Частиною 5 статті 24 Закону № 463-IX встановлено, що розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства. 

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.

На даний час єдиним нормативно-правовим актом у сфері оплати праці, де зазначено про оплату праці педагогічних працівників на основі тарифікації, є Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 56 від 27.05.1993 року. 

Відповідно до пункту 68 Інструкції № 102 місячна заробітна плата педагогічних працівників освіти визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

Тобто тарифікація – це процес розподілу педагогічного навантаження між вчителями, викладачами, вихователями, керівникам гуртків та іншими педагогічними працівниками в межах загального обсягу навчальних годин, визначених згідно з робочими навчальними планами, кількістю класів та груп у закладі, з урахуванням їх поділу при вивченні окремих предметів, а також виконання інших видів педагогічної роботи (класне керівництво, перевірка письмових робіт, завідування навчальними кабінетами, спортивними залами, тирами, музеями тощо, що зафіксовано у Тарифікаційному списку для визначення їхньої місячної заробітної плати залежно від кваліфікаційного рівня, стажу педагогічної роботи, рівня освіти тощо. 

Згідно з пунктом 4 Інструкції № 102 тарифікаційні списки затверджуються за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 5 вересня і подаються органу вищого рівня управління. Форми тарифікаційних списків затверджено у Додатках № 1-3 до Інструкції № 102. 

Як витікає із зазначених нормативних актів та затверджених форм, тарифікаційний список затверджує керівник закладу, погоджує його від імені профкому – голова профкому, підписують керівник закладу та бухгалтер.

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.

Згідно із Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV професійна спілка – добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки – добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. 

Відповідно до статті 37 Закону 1045-XIV профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, – через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Чинне законодавство не містить норм, які б деталізували алгоритм дій керівника щодо заповнення, внесення змін до тарифікаційних списків працівників та їх погодження з представниками трудового колективу, іншими, ніж виборний профспілковий орган – профспілковий комітет.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки