Стратегічне планування розвитку громади: як мають дружити стратегія та комплексний план?

У 2025 році в Україні продовжується формування оновленої системи стратегічного та просторового планування для розвитку громад. Вона покликана забезпечити узгодженість між баченням майбутнього громади, її економічним потенціалом, земельними ресурсами та інфраструктурою. Якщо раніше стратегічні документи і містобудівні плани створювалися окремо, то тепер вони мають працювати як єдина система - аналітично, просторово і змістовно. Експерти Програми з аграрного та сільського розвитку (АГРО) ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», реалізуючи проєкт з підтримки просторового планування на Харківщині, підготували рекомендації та коментарі щодо поєднання документації з регіонального розвитку та містобудівної документації на місцевому рівні.

 Стратегія: що ми робимо та навіщо? Комплексний план: де та коли?

Стратегія розвитку громади покликана визначити цілі, пріоритети, напрями економічного зростання, соціальні та екологічні орієнтири. Вона відповідає на запитання: «Що саме громада прагне зробити і навіщо?». Комплексний план просторового розвитку території - це вже практична відповідь на запитання: «Де саме це можна реалізувати?». Він визначає території для забудови, ведення господарства, збереження природи, розвитку інфраструктури. Тобто, стратегія формує бачення, а комплексний план -  просторову модель цього бачення. Їх узгодженість дозволяє уникнути хаотичного використання земель і сприяє залученню інвесторів, які потребують зрозумілих правил розвитку територій.

Цьогоріч було запроваджено кілька важливих нововведень. Одне з ключових - обов’язкове врахування стратегічних документів під час підготовки завдання на розроблення комплексного плану. Таке нововведення міститься у змінах до тексту Постанови Кабінету Міністрів України № 926 від 1 вересня 2021 року «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні», які вступили в дію з 11 січня 2025 року (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1557 від 31 грудня 2024 року). Це означає, що розробники комплексних планів повинні спиратися на аналітику, цілі та індикатори розвитку, які вже визначені у стратегії громади. У свою чергу, громада, формуючи завдання на комплексний план, має завжди дотримуватися стратегічних напрямків розвитку, передбачених у стратегії та рішеннями, що будуть втілюватися через комплексний план, розвивати ці напрямки, досягаючи поставлених цілей. Таким чином, два вкрай важливих документи - стратегія та комплексний план - утворюють логічний ланцюг: від аналізу та візії - до конкретних просторових рішень.  

Програма комплексного відновлення - основа завдання на комплексний план

Інше нововведення - можливість використовувати Програму комплексного відновлення як базу для підготовки змістовної частини завдання на розроблення комплексного плану. Цей документ, який створюється у межах планування відновлення територій після руйнувань та суттєвих соціально-економічних змін, зв’язаних із викликами війни, містить найактуальнішу інформацію про стан інфраструктури, об’єктів соціальної сфери, інженерних мереж, земельні ресурси, пошкоджені зони та території з потенціалом розвитку. Відтак, громади, які вже розробили та затвердили Програму комплексного відновлення, фактично мають готову основу для формування якісного завдання на Комплексний план. Це дозволяє уникнути дублювання роботи, скоротити терміни підготовки та зекономити кошти.

 Збираємо якісні дані один раз замість тисячі напів-кроків

Важливо також, що нині акцент робиться на цифровій інтеграції документів. Стратегія розвитку, Комплексний план і Програма комплексного відновлення мають спиратися на єдину геоінформаційну основу. Такий підхід забезпечує відкритість, прозорість і можливість аналітичного аналізу всієї території громади - від меж населених пунктів до конкретних земельних ділянок, придатних для розміщення нових об’єктів.

Під час розроблення стратегії громади особливо важливо збирати дані у форматі, придатному для подальшого використання у просторовому плануванні. Якщо інформація про демографію, економічну активність, екологічні ризики чи потенційні інвестиційні території відразу подається на карті або має координати, її легко інтегрувати у геоінформаційну систему під час підготовки комплексного плану. Такий підхід дозволяє не просто розробляти документи, а створювати цілісну базу даних, яка стане основою для прийняття управлінських рішень на роки вперед.

У сучасних умовах громади вже не можуть дозволити собі планувати розвиток у відриві від простору. Просторове бачення - це не лише карти, а й конкретні сценарії розвитку території, з урахуванням економічних, безпекових, екологічних і соціальних чинників. Коли стратегія розвитку показує, куди громада прагне рухатись, а комплексний план визначає, як цей шлях виглядає на карті, тоді управління стає осмисленим і результативним. При цьому, Програма комплексного відновлення допомагає зробити перші кроки до цього майбутнього, відновлюючи території розумно, з урахуванням довгострокових цілей.

Саме така взаємодія стратегічного та просторового планування формує нову культуру управління розвитком на місцях перетворюючи формальні документи та підходи у живу систему, яка об’єднує громаду навколо спільного бачення – від ідеї до реалізації на землі!

Децентралізація