Сприяння обороні України: як працюють міські ради в умовах війни

Запровадження правового режиму воєнного стану в Україні стало серйозним викликом для місцевого самоврядування. Як міські ради 15 обласних центрів (Вінниця, Івано-Франківськ, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Рівне, Суми, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів) справлялися із викликами воєнного часу – у матеріалі громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад».

Правовий режим воєнного стану передбачає низку обмежень, які накладаються як на окремих громадян, так і на органи влади різних рівнів. Так, місцеві ради були обмежені в здійсненні своїх владних повноважень, зокрема обсягу і напрямках бюджетних видатків.

Попри це, роль, яку відіграє місцева влада, не лише не зменшилася, а, навпаки, збільшилася, оскільки саме місцеві ради володіють необхідними компетенціями, що дозволяють швидко й ефективно організувати належне функціонування всіх комунальних служб і відповідати на нові виклики, що виникають в умовах війни, наприклад, організація розселення внутрішньо переміщених осіб.

 Яке місце депутатів в організації роботи 15 міських рад

Попри бойові дії, ракетні обстріли міст, діяльність диверсійно-розвідувальних груп, міські ради були зобов’язані швидко приймати рішення, які будуть адекватно відповідати викликам, що постали перед місцевою владою.

Основною формою ухвалення рішень міською радою є проведення засідань ради та її органів. Так, міський голова може підписувати розпорядження, але такі розпорядження також залежать від рішень, які приймаються міською радою.

З початку широкомасштабного вторгнення росії 15 міських рад найчастіше проводили засідання виконавчих комітетів – всі місцеві ради, зокрема Херсонська, проводили засідання цього органу.

Варто нагадати, що персональний склад виконавчого комітету затверджується місцевою радою, тобто депутатами цієї ради, і особи, які входять до виконкому, не є обраними жителями громади на виборах.

Що ж стосується депутатів міських рад, то вони працюють посесійно. Сесія складається із засідань постійних депутатських комісій та пленарних засідань. На засіданнях постійних депутатських комісій розглядаються проєкти рішень, які в подальшому виносяться на розгляд на пленарне засідання. На пленарному засіданні розглянуті на комісіях проєкти розглядаються вже всім складом ради і затверджуються (або відхиляються).

Саме залучення депутатів до прийняття рішень стало основною проблемою з початку широкомасштабного вторгнення росії. Так, навесні не вдалося підтвердити засідання постійних депутатських комісій в Івано-Франківській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській, а в деяких міських радах (наприклад, Одеській) мали місце поодинокі засідання окремих комісій.

Що стосується пленарних засідань міських рад, то з 24 лютого й до 31 травня пленарні засідання не відбувалися у Миколаївській і Одеській, а щодо проведення пленарних засідань Херсонською міською радою інформація відсутня. Також варто додати, що Львівська міська рада пленарне засідання провела 24 лютого і протягом весни депутати не збиралися, а Чернігівська міська рада провела одне засідання.

Станом на 25 липня усі 15 міських рад провели хоча б одне пленарне засідання ради.

Серед викликів, які заважали проведенню засідань колегіальних органів, було питання безпеки. Але цю проблему в частині рад вдалося вирішити шляхом проведення засідань у дистанційному режимі – п’ять міських рад збиралися в такому режимі.

Формально шостою радою, яка використала дистанційний режим проведення засідань, є Одеська міська рада, але фактично це був скоріше гібридний формат: частина депутатів була присутня у залі засідань, а частина підключилася по відеозв’язку. Найбільше питань як у частини депутатів, так і у громадськості міста викликала необхідність застосування такого формату роботу Одеської міської ради, оскільки у залі засідань була присутня достатня кількість обранців для ухвалення рішень.

Як видно, в частині місцевих рад депутати фактично були обмежені або усунуті від процесу напрацювання та прийняття рішень у перші місяці після введення правового режиму воєнного стану, оскільки міські голови надавали перевагу в управлінні громадою таким інструментам як підписання розпоряджень та проведення засідань виконавчого комітету.

Але приклад інших міських рад свідчить, що навіть в умовах війни демократія не повинна страждати, і рішення мають прийматися згідно з визначеними процедурами й тими, кому громада делегувала відповідні повноваження.

З іншого боку, самі депутати повинні відстоювати свої права, адже жителі громад надали їм мандат для належного представлення їхніх інтересів. У депутатів наявні всі необхідні інструменти, щоб частіше збиратися і проводити засідання як постійних депутатських комісій, так і пленарних засідань сесій.

Як міські ради сприяли обороні України

З початку широкомасштабного вторгнення росії, окрім безпекових питань, міські ради розглядали питання перерозподілу бюджетних видатків, перейменування вулиць, назви яких пов’язані з росією, організацію прийому внутрішньо переміщених осіб.

Питання, пов’язані зі сприянням обороні України, почали розглядатися місцевими радами ще до початку широкомасштабного вторгнення росії і здебільшого було пов’язане з розгортанням підрозділів територіальної оборони.

Примітка. Тут і далі йтиметься про рішення, прийняті до повномасштабного вторгнення росії та у перші місяці після вторгнення.

Вінницька міська рада 25 лютого виділила 25 млн грн на потреби територіальної оборони. Міська рада також підтримала підрозділи силового блоку, які здійснюють протидію диверсійно-розвідувальним групам ворога. Окрім того, виділено 22,5 млн грн для формування додаткового резерву медикаментів та засобів індивідуального захисту для лікарень та потреб підрозділів ТрО.

Івано-Франківська міська рада у березні затвердила рішення «Про утворення добровольчого формування територіальної громади». Інформація про фінансування цього підрозділу або інші заходи щодо сприяння обороні України відсутня.
На початку 2022 року Київська міська рада затвердила міську цільову програму «Захисник Києва» на 2022-2024 роки на загальну суму понад 110 млн. грн. 23 лютого рада ухвалила рішення про передачу, фактично на безоплатній основі, Міністерству оборони нежитлових приміщень комунальної власності для розміщення бригад територіальної оборони столиці. 13 березня рада ухвалила рішення щодо збільшення з 250 млн грн до 1,3 млрд грн резервного фонду міського бюджету для потреб оборони столиці та цивільного захисту населення.

Бюджетом міста Кропивницький на 2022 рік було передбачене фінансування в сумі 2,3 млн потреб підрозділів територіальної оборони. Крім цього, у 2021 році Кропивницька міська рада затвердила дві профільні програми – «Програму діяльності міської дружини міста Кропивницького на 2022-2024 роки» та «Програму територіальної оборони та підтримання постійної мобілізаційної готовності міста Кропивницького на 2022-2024 роки».

Під час сесії Одеської міської ради 9 лютого 2022 року депутати затвердили цільову програму сприяння розвитку підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади міста Одеси на 2022-2023 роки. Передбачалося фінансування програми у розмірі понад 20 млн грн. 15 лютого були внесені зміни до бюджету міста, якими було передбачено загальний обсяг фінансів, необхідних для реалізації заходів Програми у 2022 році, у сумі 6,71 млн грн. Крім того, для потреб територіальної оборони було заплановано виділення двох будівель.

7 березня 2022 року на сайті Одеської міської ради з'явилося повідомлення, що заплановане спрямування для матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади міста з бюджету громади додатково у розмірі понад 100 млн грн.

Луцька міська рада 22 грудня 2021 року затвердила «Програму покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік», а 23 лютого 2022 року – «Програму заходів територіальної оборони Луцької міської територіальної громади на 2022-2024 роки».

З початком широкомасштабного вторгнення на реалізацію «Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік» було виділено 3,7 млн грн, а «Програму заходів територіальної оборони Луцької міської територіальної громади на 2022-2024 роки» -  12 млн грн.

Львівська міська рада на початку лютого затвердила Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки. Рішенням ради кошти на програму не виділялися, проте фінансування програми було передбачене рішенням виконкому: виділено 8,2 млн грн із загального фонду міського бюджету. Проте цікавіше, на що саме було передбачене фінансування:

3,192 млн грн - для організації навчань щодо поводження зі зброєю та стрільби, а також надання домедичної допомоги для працівників виконавчих органів та депутатів Львівської міської ради;
2 млн грн - на створення інформаційних матеріалів та продукції (департаменту адміністративних послуг, управлінню освіти, департаменту «Адміністрація міського голови», управлінню з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони);
понад 1,5 млн грн - для організації навчань щодо поводження зі зброєю та стрільби і з надання домедичної допомоги для працівників професійної (професійно-технічної) освіти;
1,5 млн грн - за пропозицією управління освіти, для оплати праці з нарахуваннями додатково введених штатних одиниць вчителів «Захист України».
Рівненська міська рада 22 липня 2021 року затвердила «Програму мобілізаційної  підготовки та оборонної роботи на території  Рівненської міської територіальної громади  на 2021–2025 роки». 22 лютого було затверджене рішення про в несення змін до програми, згідно з якими було виділено 5 млн грн на фінансування та матеріально-технічне забезпечення заходів щодо національного спротиву, функціонування системи управління територіальною обороною, підготовки підрозділів територіальної оборони у громаді.

Крім цього, у березні з міського бюджету було виділено 2 млн грн на придбання форми і військового спорядження для бійців територіальної оборони.

Сумська міська рада 23 лютого підтримала виділення додаткових коштів з міського бюджету на підтримку батальйону територіальної оборони міста Суми. Серед того, що відомо, у квітні Сумська міська рада скерувала 1,3 млн грн на пошиття форми для членів добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади, 15 млн грн – на одноразове заохочення їхнього складу.

Харківська міська рада на позачерговій сесії, яка відбулася 18 лютого, з міського бюджету на потреби територіальної оборони виділила 62,2 млн грн.

Херсонська міська рада 16 лютого затвердила на своєму засіданні звернення до Президента, Верховної Ради, жителів громади, де була висловлена підтримка зовнішньої політики України, Збройних Сил України, заклик єднатися, підтримувати та вступати до загонів територіальної оборони і не піддаватися на інформаційно-психологічні атаки. Рішення щодо виділення коштів на сприяння обороні України міською радою не приймалися.

До 24 лютого Хмельницька міська рада на потреби територіальної оборони виділила 9,282 млн грн. 9 березня міська рада затвердила Програму заходів національного спротиву Хмельницької міської територіальної громади на 2022 рік і внесла зміни до бюджету, відповідно до яких 85 млн грн було спрямовано на підтримку Збройних сил України, територіальної оборони, стрілецького батальйону, забезпечення медичної галузі та формування гуманітарних вантажів.

Черкаська міська рада 15 лютого виділила два приміщення на потреби територіальної оборони, 24 лютого – кошти в сумі 4 млн грн, а пізніше затвердила цільову програму підтримки Збройних Сил України та передбачила 100 мільйонів гривень субвенції для зміцнення матеріально-технічного забезпечення армії. Навесні виконком Черкаської міської ради спрямував з міського бюджету 10 млн грн на закупівлю спорядження для ЗСУ, прийняв рішення щодо організації забезпечення продовольством підрозділів територіальної оборони.  Також було перерозподілено 46 млн грн для резервного фонду міського бюджету для потреб оборони й цивільного захисту населення.

27 січня на сесії Чернігівської міської ради виділили три мільйони гривень з міського бюджету на підтримку програми підготовки територіальної оборони та підготовки населення міста Чернігова до участі в русі національного спротиву на 2022 – 2023 роки.

Отже, більшість міських рад виділили або фінансові кошти, або майно задля сприяння обороні України. Переважна кількість міських рад приймали відповідні рішення ще до початку широкомасштабного вторгнення, однак реальне виділення коштів і майна відбувалося вже після 24 лютого. Цікаво, що Херсонська міська рада проголосувала лише за декларацію про підтримку територіальної цілісності, проте не ухвалювала ніяких фінансових рішень щодо сприяння обороні. Звісно, оборона держави в першу чергу належить до повноважень держави, проте питання безпеки громади повинні розглядатися місцевою радою.

«Ми щиро вважаємо, що роль та значення депутатів місцевих рад і місцевого самоврядування загалом для нашої спільної перемоги є надзвичайно великими. Адже це - важливі опори, які мають робити кожну клітинку нашого суспільства сильнішою та стійкішою. Ми побачили, що в багатьох випадках ради ефективно адаптувались до надзвичайної ситуації і багато депутатів в ці складні часи працюють, підтримують своїх виборців,  допомагають своїм містам та всій країні вистояти. Але нам би хотілось закликати депутатів активно повертатись до повноцінного виконання саме своїх депутатських обов'язків, бо гуманітарну допомогу в громаді може надавати будь-хто, а виконувати депутатські повноваження - тільки депутати», - зазначають експерти кампанії “Атестація депутатів місцевих рад”.

Передусім, на думку активістів, це стосується контрольних функцій, особливо в умовах системного обмеження місцевими радами доступу до інформації, а також комунікації з виборцями саме в якості депутатів, аби вони могли відчувати підтримку саме з боку місцевого самоврядування.

«Адже депутатський корпус - не менш важливий суб'єкт для стійкості та розвитку громади, ніж голова або виконавчі органи, особливо в такі складні часи», - переконані експерти.

https://decentralization.gov.ua