Роз’яснення норм трудового законодавства під час дії воєнного стану
До головного державного інспектора Східного міжрегіонального управління Державної служби Україи з питань праці Ірини Смирнової засобами телефонного зв’язку звернулася пані Ганна, ВПО із м.Маріуполя, за роз’ясненнями щодо надання їй відпустки, як одинокій матері.
Пані Ганна наразі працює на малому підриємстві швачкою. Роботодавець відмовляє їй у наданні відпустки, як одинокій матері, мотивуючи свою відмову тим, що під час дії воєнного стану існують обмеження у кількості днів відпустки та тим, що вона влітку вже використала 24 календарних дні щорічної відпустки.
Посадовою особою було надано необхідні роз’яснення у відповідності до норм чинного законодавства.
Нормативним документом, який встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. Однак у зв’язку із введенням в дію воєнного стану було внесено зміни у законодавство. 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі – Закон №2136). Норми Закону № 2136 мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні. Норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону № 2136, на період дії воєнного стану не застосовуються.
Дійсно, статтею 12 Закон №2136 передбачено, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Але, йдеться лише про обмеження щодо тривалості тільки основних щорічних відпусток. Таким чином, ця норма не обмежує права працівника на одержання щорічних додаткових та інших відпусток, передбачених законодавством.
Відповідно Закону України «Про відпустки» додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, належать до соціальних та надаються понад щорічні відпустки.
Водночас, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), але тільки якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки» додаткова оплачувана відпустка на дітей надається щорічно тривалістю 10 календарних днів (у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 78-1 згідно із Законом № 2136 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-IX від 01.07.2022 щодо неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток).
Таким чином, і в період дії воєнного стану працівники мають право скористатися додатковою відпусткою на дітей, якщо на них не поширюються вищевказані обмеження, пов’язані із воєнним станом в Україні.
https://smu.dsp.gov.ua
Коментарі до матеріалу