Чи правомірною є вибірковість селищної ради у запровадженні простою лише для бібліотеки і закладів культури, тоді як всі інші заклади ради отримують повне фінансування зарплат?

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 34 КЗпП України передбачено, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Перелік таких інших обставин, які призводять до простою, чинним законодавством не регламентований. У кожному конкретному випадку причини простою різні.

Згідно з вимогами статті 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Слід зауважити, що відповідно до статті 98 КЗпП України, статті 8 та 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Звертаємо Вашу увагу на те, що Кабінетом Міністрів України видана постанова від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».

Зокрема, вищезазначеною постановою передбачено право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Рішення про запровадження простою приймається керівником підприємства, установи, організації.

Звертаємо Вашу увагу на те, що законодавець не встановлює виключень щодо типів закладів, які можуть перейти на простій  не з вини працівника.

Додатково інформуємо, що дане роз’яснення не містить норм права, а носить лише рекомендаційний характер.

http://rv.dsp.gov.ua