Порядок визначення та обчислення заборгованості зі сплати аліментів

Порядок здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів врегульований Сімейним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), та іншими нормативно-правовими актами.

Сплата одним з батьків аліментів на утримання дитини є одним зі способів виконання обов'язку з утримання дитини. Відповідно до статей 187, 189 Сімейного кодексу України, аліментами є грошові кошти на утримання дитини, які можуть сплачуватися добровільно або стягуватися примусово. Аліменти відраховуються за добровільно поданою одним з батьків заявою з його заробітної плати, пенсії, стипендії; сплачуються добровільно одним з батьків на підставі укладеного між батьками договору про сплату аліментів; стягуються з одного з батьків на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі невиконання ним свого обов'язку за договором про сплату аліментів; стягуються з одного з батьків за рішенням суду.

При неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування чи сп ату одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також, за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. При цьому, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. При цьому розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум на дитину відповідного віку визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Відтак, слід зазначити, що розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку визначається щорічно.

Види доходів, з яких проводиться утримання аліментів, визначені відповідно до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 146.

Відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем (ФОП) і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Необхідно врахувати, що із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості сума податкових зобов’язань не віднімається, оскільки поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником і не є реальною, не може бути об’єктом оподаткування. Відповідний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 по справі № 759/1727/16. Джерелом інформації про середню заробітну плату для працівника даної місцевості є статистична інформація органів державної статистики України.

Згідно з пунктом 2 розділу XVI Інструкції, у разі, якщо боржник отримує заробіток (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про стягнення аліментів згідно з розміром утримання, визначеним виконавчим документом. Якщо з боржника стягуються аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також, якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, виконавець у постанові зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 70 Закону, у разі, якщо з боржника слід стягувати аліменти на утримання трьох і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість за минулий час, виконавець зазначає про стягнення 50% із заробітку боржника. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно з абзацами 4 та 5 пункту 4 розділу XVI Інструкції, стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Відповідно до частини 8 статті 71 Закону, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса)