ПФУ: щодо обчислення страхового стажу

Відповідно до статті 14 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 1105) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці. Відповідно до частини 8 статті 9 Закону № 2464 зазначені платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Враховуючи викладене, місяць настання страхового випадку не враховується для обчислення страхового стажу при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки єдиний соціальний внесок роботодавець нараховує за календарний місяць та має право сплатити його за місяць настання страхового випадку у наступному календарному місяці, а страховий стаж обчислюється в місяцях, за які сплачено страхові внески. При цьому відпрацьований календарний місяць, що передує місяцю настання страхового випадку, враховується при обчисленні страхового стажу у разі сплати єдиного внеску за цей місяць за умови, якщо така сплата не буде списана в рахунок погашення недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску, сплати штрафів та пені відповідно до статті 25 Закону № 2464, у зв’язку з чим до заяви-розрахунку про здійснення фінансування страхової виплати можна додати копію платіжного документа, що підтверджує таку сплату.