Відповіді на поширені запитання громад про отримання благодійної (гуманітарної) допомоги та грантів

09.03.2023 267 0 0

Експертка Програми USAID DOBRE узагальнила відповіді на ряд запитань, які були поставлені під час проведення відеоуроку «Окремі аспекти отримання благодійної (гуманітарної) допомоги, грантів (бухгалтерські аспекти)».

У роз’ясненні надані відповіді на такі запитання:

як ставити на облік технічну допомогу без зазначення ціни у первинних документах;
які форми актів приймання-передачі застосовувати при отриманні благодійної (гуманітарної) допомоги;
яка комісія займається прийманням гуманітарної допомоги;
як складати акти приймання-передачі гуманітарної допомоги, якщо надавач такої допомоги поїхав та не дочекався складання цих актів;
за яким КПКВК отримувати благодійну допомогу для пунктів обігріву;
за яким КПКВК може отримати благодійну допомогу орган місцевого самоврядування;
якщо селищна рада отримала безоплатно оргтехніку та канцтовари, чи потрібно подавати довідку про надходження в натуральній формі.

Також експертка наводить узагальнену відповідь на поширене питання щодо отримання від благодійника актів приймання-передачі через певний час після фактичного отримання благодійної допомоги.

Передивитись запис вебінару про отримання гуманітарної допомоги для громад можна тут Отримання та розподіл благодійної (гуманітарної) допомоги, грантів - YouTube

1. «Як ставити на облік технічну допомогу без зазначення ціни у первинних документах?»

В зв’язку з тим, що в первинних документах не зазначено вартість переданої технічної допомоги, то слід орієнтуватись на справедливу вартість таких активів.

Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.

Для визначення справедливої вартості потрібно з’ясувати, яку суму коштів могла б отримати бюджетна установа на конкретну дату, якби вирішила продати відповідний об’єкт. Здебільшого в такому разі можна орієнтуватися на інформацію про ціни на товари у відкритому доступі, в мережі Інтернет.

Наприклад, це можуть бути сайти виробників та/або постачальників відповідної продукції, прайс-листи тощо.

При цьому необхідно враховувати технічний стан та ступінь зносу відповідного об’єкта, отриманого установою як благодійна (гуманітарна) допомога.

До первісної вартості таких цінностей також слід включити всі додаткові витрати. До них належать витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо.

Чинне законодавство не містить прямої вимоги про залучення до процесу оцінки безоплатно отриманих активів професійного оцінювача або проведення незалежної оцінки такого майна. Тому витрачати додаткові кошти на незалежну оцінку майна, одержаного як благодійна (гуманітарна) допомога, не потрібно. Тим паче, що така послуга є досить дорогою.

Комісія складає відповідний документ, в якому зазначаються найменування і вартість отриманих основних засобів на підставі якого операції з безоплатного отримання відображаються в бухгалтерському обліку.

Таким чином, саме комісія установи-отримувача благодійної (гуманітарної) допомоги має провести оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей на дату їх надходження до установи.

Результати оцінки безоплатно отриманих активів комісія установи має відобразити в Акті оцінки матеріальних цінностей. Форма цього акту не затверджена, тож може бути довільною.

2. «Які форми актів приймання-передачі застосовувати при отриманні благодійної (гуманітарної) допомоги?»

Типові форми як для отримання основних засобів, так і для отримання запасів наразі затверджені законодавством.

Так, при безоплатному отриманні основних засобів у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги від інших юридичних та фізичних осіб слід застосовувати Акт приймання-передачі основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818 (далі – наказ № 818).

Якщо ж йдеться про отримання запасів у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги, то слід застосовувати Акт приймання-передачі запасів за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431 (далі – наказ № 431).

3. «Яка комісія займається прийманням гуманітарної допомоги?»

Комісію створює своїм наказом керівник бюджетної установи. До складу такої комісії обов'язково входить працівник бухгалтерської служби.

Саме така комісія приймає основні засоби, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка.

Це передбачено п. 5 розд. ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11.

Аналогічно, згідно із п. 2 розд. V Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника суб'єкта державного сектору, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерської служби. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей. На підставі акта відповідні операції відображаються в бухгалтерському обліку.

4. «Як складати акти приймання-передачі гуманітарної допомоги, якщо надавач такої допомоги поїхав та не дочекався складання цих актів?»

Такі акти комісія установи має повне право скласти в односторонньому порядку.

Про це свідчить п. 5 розд. ІІ наказу № 818, в якому зазначено, що при отриманні основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо акт може складати комісія, яка приймає основні засоби.

У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику та затверджений керівником суб’єкта державного сектору, що приймає основні засоби.

Аналогічну норму містить щодо запасів п. 4 розд. ІІ наказу № 431.

Так, цим пунктом визначено, що при отриманні матеріальних цінностей як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги акт приймання-передачі може складати комісія суб’єкта державного сектору, який приймає матеріальні цінності.

У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику та затверджений керівником (уповноваженою особою) суб’єкта державного сектору, що приймає матеріальні цінності.

5. «За яким КПКВК отримувати благодійну допомогу для пунктів обігріву?»

Все залежить від того, де саме облаштовані пункти обігріву і хто опікується їх облаштуванням. Тож в кожному конкретному випадку КПКВК може бути різний.

Так, наприклад, якщо на території громади прийнята програма із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, і облаштування прихистків здійснюється саме на виконання такої програми, то відповідно слід застосовувати КПКВК 8110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха».

Якщо, наприклад, пункт обігріву облаштовано у школі і саме школа опікується цим, то в такому разі слід застосовувати КПКВК 1021 «Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти за рахунок коштів місцевого бюджету».

6. «За яким КПКВК може отримати благодійну допомогу орган місцевого самоврядування? Адже, чули, що за КПКВК 0150 не можна.»

Орган місцевого самоврядування може отримувати благодійну допомогу за КПКВК 0150. На користь цього свідчить роз’яснення Міністерства фінансів України, надане у листі від 09.12.2021 № 05120-01-2/38107.

Як чітко зазначило міністерство: якщо бенефіціаром благодійної допомоги є місцева рада, то таку благодійну допомогу доцільно відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки» та кодом ТПКВК МБ 0150 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад».

7. «Якщо селищна рада отримала безоплатно оргтехніку та канцтовари, чи потрібно подавати довідку про надходження в натуральній формі?»

Так, при безоплатному отриманні майна Довідка про надходження в натуральній формі подається обов’язково.

Ця довідка подається до Держказначейської служби не пізніше останнього дня звітного місяця на суму безоплатно отриманих матеріальних цінностей. Форма довідки є додатком 25 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 (далі – Порядок № 938).

Зверніть увагу: до Порядку № 938 внесені зміни наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» від 30.12.2022 № 477 (далі – наказ № 477).

Так, оновленим п. 12.7 Порядку № 938 передбачено, що така довідка подається у двох примірниках у паперовій або електронній формі.

Один примірник довідки повертається розпоряднику бюджетних коштів, інший — зберігається в органі Казначейства. Форму довідки наказом № 477 змінено.

Наказ № 477 набрав чинності 07.02.2023. Тож Довідку про надходження в натуральній формі слід подавати вже за новою формою.

Узагальнююча відповідь на поширене питання щодо отримання від благодійника актів приймання-передачі через певний час після фактичного отримання благодійної допомоги

- Благодійник надав разом із благодійною допомогою акт приймання-передачі без вказання ціни. Комісія установи оцінила отримані безоплатно цінності та взяла їх на облік. Через місяць благодійник надіслав акти з цінами. Що робити з такими актами?

Насамперед зазначимо, що, якщо благодійник надав благодійну допомогу без ціни, то таку ціну визначає комісія установи за справедливою вартістю.

Комісію створює своїм наказом керівник суб'єкта державного сектору. До складу комісії обов'язково входить працівник бухгалтерської служби. Це зазначено щодо основних засобів у п. 5 розд. ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 та щодо запасів – у п. 2 розд. V Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11.

Для визначення справедливої вартості потрібно визначити, яку суму коштів могла б отримати бюджетна установа на конкретну дату, якби вирішила продати відповідний об’єкт. Здебільшого в такому разі можна орієнтуватися на інформацію про ціни на товари у відкритому доступі, в мережі Інтернет.

Наприклад, це можуть бути сайти виробників та/або постачальників відповідної продукції, прайс-листи тощо.

При цьому необхідно враховувати і технічний стан та ступінь зносу відповідного об’єкта, отриманого установою як гуманітарна допомога.

Зауважимо: визначати окремо суму зносу таких об’єктів абсолютно не потрібно.

До первісної вартості таких цінностей також слід включити всі додаткові витрати. До них зазвичай належать витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо.

Таким чином, саме комісія установи-отримувача (набувача) гуманітарної допомоги має провести оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей на дату їх надходження до установи.

Акти приймання-передачі безоплатно отриманих матеріальних цінностей можуть бути складені в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818 при отриманні основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо акт може складати комісія, яка приймає основні засоби.

Аналогічну норму щодо отримання запасів містить п. 4 розд. ІІ наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431.

Чи можливо прийняти акти приймання-передачі, які надійшли після спливу місяця після фактичного отримання благодійної допомоги? Ні, прийняття таких актів буде суперечити нормам чинного законодавства.

У ч. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV чітко визначено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Тож відобразити у обліку надходження благодійної (гуманітарної) допомоги необхідно на дату її фактичного надходження.

У зв’язку з цим для прийняття документів після спливу часу після фактичного здійснення операції немає жодних підстав.

https://decentralization.gov.ua

грант гуманітарна допомога