Щодо надання соціальної відпустки

Міністерство економіки України розглянуло Ваш запит […] щодо надання соціальної відпустки і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 15.11.96 № 504/96-ВР “Про відпустки” (далі – Закон № 504) та частини третьої статті 179 Кодексу законів про працю України (зі змінами, що набрали чинності з 09.05.2021) (далі – КЗпП) після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з частиною третьою статті 20 Закону № 504 та частиною першою статті 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині третій статті 18 Закону № 504, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Ураховуючи зазначене, після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами матері дитини один з батьків дитини має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Законодавством не визначено переліку документів, які працівник/працівниця має подати до заяви про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тому, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується факт народження дитини.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймається роботодавцем з урахуванням наданих документів.

Водночас слід зазначити, що відповідно до частин 1 – 3 статті 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Із урахуванням зазначеного, для більш детального розгляду питання державної реєстрації факту народження дитини рекомендуємо звернутися до Мін’юсту.