Про роботу страхувальника з призначення страхових виплат

У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2023 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», №1105 від 23.09.1999р., у редакції Закону №2620 від 21.09.2022р. (далі – Закон №1105), змінено порядок призначення за місцем роботи застрахованої особи допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах, на поховання.

До 1 січня 2023 року рішення про призначення страхових виплат на підприємстві (організації, установі) приймала Комісія із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яка здійснювала свою діяльність відповідно до Положення, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України №13 від 19.07.2018р. Наявність зазначеного Положення забезпечувало уніфікований підхід при формуванні складу такої комісії та ухваленні рішень, оформленні документів, пов’язаних із призначенням страхових виплат.

Починаючи з 1 січня 2023 року відповідно до частини третьої статті 22 Закону №1105 рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. При цьому страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

На жаль, зазначеним Законом не передбачено прийняття якогось порядку (нормативного-правового акту), який би регулював питання організації роботи страхувальника, уповноважених ним осіб із призначення страхових виплат. Тому, за інформацією з місць, страхувальниками зазначене питання вирішується по різному.

Безперечно, для уніфікації підходів щодо оформлення зазначених рішень доцільно було б опрацювати їх зразки (шаблони), що спростило б роботу страхувальнику із зазначеного питання. Але на звернення ФПУ з цього питання до Пенсійного фонду України було отримано відповідь, що страхувальник, реалізуючи вимоги частин першої та третьої статті 22 Закону №1105, приймає рішення у формі розпорядчих документів згідно з наданими повноваженнями. Форму документу, який видає уповноважена особа, окремі питання організації роботи з призначення та здійснення страхових виплат страхувальник визначає самостійно.

Вважається, що не доцільно кардинально змінювати той порядок роботи з призначення страхових виплат, який був раніше. Насамперед, страхувальник своїм рішенням (наказ, розпорядження, інший розпорядчий документ) має визначити уповноважених осіб з призначення страхових виплат. Це може бути одна чи кілька осіб, залежно від чисельності працівників у страхувальника, кількості страхових випадків тощо. Як свідчить практика, визначають кілька уповноважених осіб (з метою, наприклад, заміщення у разі відсутності кого-то з поважних причин), зокрема працівника бухгалтерії, кадрової служби чи іншого підрозділу.

Після прийняття страхувальником рішення про призначення уповноважених осіб, зазначені особи вже безпосередньо приймають рішення про призначення (відмову) допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, допомоги на поховання.

Стосовно рішення, яке прийматимуть уповноважені особи, то можна продовжити практику ведення протоколу (якщо це кілька осіб) за формою і змістом, який раніше приймала комісія із соціального страхування. Тільки це вже буде протокол засідання уповноважених із соціального страхування. Якщо визначено одну особу, то це буде Рішення уповноваженого із соціального страхування. Щодо того чи доцільно скорочувати або розширювати цей Протокол, то головне, щоб було зручно в роботі страхувальника (уповноважених осіб), було зрозуміло кому та яку страхову виплату призначено, в якому розмірі, за який період тощо. Наприклад, можна було б в графі про розмір допомоги (у відсотках) зазначити тривалість страхового стажу, оскільки в паперовому вигляді лікарняного листка була інформація про страховий стаж, а в електронному лікарняному – немає такої інформації.   

Уповноваженим особам з призначення страхових виплат потрібно дотримуватися строків розгляду та призначення виплат. Так, документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується: застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати; добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від органів Пенсійного фонду.

Слід зазначити, що органи Пенсійного фонду мають здійснювати фінансування страхувальників для надання страхових виплат протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку.

Страхові виплати здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї.

https://www.fpsu.org.ua