Чи можна скоротити декретну посаду?

До Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області звернулась працівниця Інна, яка знаходиться у декретній відпустці. Працівниця вказала що керівник хоче скоротити декретну посаду і чи має він право це зробити?

Жінка розповіла, що працює на підприємстві і на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Інна дізналася, що її посаду хочуть скоротити, і звернулася за допомогою до інспектора праці.

Інспектор праці у розмові з Інною роз’яснив, що згідно з частиною 4 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника за ініціативою роботодавця, навіть внаслідок скорочень, у період його тимчасової непрацездатності, окрім випадку, коли він не з’являється на роботу протягом більш як чотирьох місяців внаслідок тимчасової непрацездатності, за винятком перебування у відпустці по вагітності і пологах (п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Отже, коли жінка перебуває у відпустці по вагітності і пологах, звільнити її за ініціативою роботодавця, у тому числі скоротивши її посаду, не мають права. Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – якщо дитина потребує домашнього догляду, і жінці надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку за ч. 6 ст. 179 КЗпП України) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Це означає, що у будь-якому випадку, коли жінка має дитину до трьох (шести) років, її звільнення за ініціативою роботодавця, в тому числі і внаслідок скорочення посади, заборонено, крім випадків повної ліквідації підприємства. Навіть у разі повної ліквідації звільнену жінку повинні працевлаштувати.

Аналогічна позиція викладена і у листі Мінсоцполітики України № 40/06-187-12 від 13.03.2012 р. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України “Про відпустки” право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади). У зв’язку з цим у згаданому листі зазначено, що “на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, яка надається відповідно до норм статті 18 Закону України “Про відпустки”, за працівником зберігається місце роботи (посада). Отже, зазначена посада не підлягає виведенню зі штатного розпису”. Таке широке формулювання (“за працівником зберігається місце роботи”) означає, що заборонено скорочення посади не тільки матері, а також батька дитини, баби, діда чи іншого родича, які перебувають у декретній відпустці замість матері згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про відпустки”.

Роботодавцю було надано деякі роз’яснення трудового законодавства, а саме, що за порушення зазначених норм керівник підприємства, а також особа, на яку покладений обов’язок контролю за дотриманням трудового законодавства на підприємстві відповідно до посадової інструкції або трудового договору (наприклад, кадровик чи бухгалтер), можуть бути притягнені залежно від обставин справи до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. Роботодавець прийняв до уваги розмову з інспектором, з’ясувавши для себе окремі положення трудового законодавства в частині підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Таким чином, після проведення роз’яснювальної роботи з роботодавцем, за працівницею збереглося її місце роботи (посада).

https://cn.dsp.gov.ua