МОН і ректорська спільнота обговорили впровадження старшої профільної школи

1 квітня відбулася нарада  Міністерства освіти і науки України з ректорами закладів вищої освіти щодо впровадження старшої профільної школи та її впливу на систему вищої освіти.Старша профільна школа розпочинається з 1 вересня 2027 року і є останнім етапом завершення реформи «Нова українська школа», яка розпочалась у 2017 році.  

У нараді взяли участь 36 керівників закладів вищої освіти, які обговорили зміни на стику школи й вищої освіти. У центрі уваги — вплив нової моделі старшої школи на вступників: їхню підготовку, вибір предметів і подальшу освітню траєкторію. Відповідно, це також визначатиме, як університетам слід адаптувати бакалаврські програми.

«Ми переходимо від моделі однакової старшої школи для всіх до моделі вибору, коли учень формує власну освітню траєкторію відповідно до інтересів і планів. Як наслідок до університетів приходитиме більш орієнтований вступник — з розумінням свого вибору, досвідом відповідальності за нього і чіткішим баченням подальшого розвитку. Це також означає якісну зміну для системи вищої освіти: школа починає формувати базу, з якою студент заходить у навчання — досвід роботи з обладнанням, участі в проєктах, базові навички дослідження. Університети зможуть будувати освітній процес на іншому рівні — не з нуля, а як послідовне продовження вже сформованої освітньої траєкторії», — наголосив Оксен Лісовий.

Йшлося, зокрема, про узгодження змін між рівнями освіти — від старшої школи до бакалаврату.

«Профільна старша школа змінює підготовку випускника. Заклад вищої освіти теж має змінитися. Там, де зміст програми, результати навчання і вимоги до професії це дозволяють, бакалаврат має ставати трирічним. Далі — дворічна магістратура. Це відповідає сучасним тенденціям розвитку європейської освіти. Саме в цей бік уже рухається й вища освіта: більша суб’єктність студента, індивідуальні освітні траєкторії, гнучкість у побудові програми, оновлення стандартів», — зазначив заступник міністра Микола Трофименко.

Він додав, що не йдеться про механічне скорочення строків навчання. Є спеціальності, для яких довший цикл підготовки — об’єктивна вимога. Це насамперед професії  зі складними технологічними вимогами на вістрі науково-технічного прогресу або прямим впливом на безпеку та здоров’я людей. 

Під час зустрічі також представили поступ реформи НУШ, стан упровадження старшої профільної школи, зокрема практичні приклади її реалізації в пілотних ліцеях та як організовано освітній процес у різних громадах. 

«Старша профільна школа — це третій етап реформи “Нова українська школа”, яка реалізується з 2017 року. Вона відповідає на системні виклики — зокрема, на розрив в якості освіти між містом і селом до 4–5 років навчання та запит учнів на більш гнучке і практико-орієнтоване навчання. Сьогодні 91% учнів хочуть мати можливість обирати предмети, а 85% учнів і батьків підтримують профільне навчання.

Реформа вже переходить у практичну фазу: у 2026 році стартує пілот старшої профільної школи на базі 150 ліцеїв. Паралельно держава інвестує в освітню інфраструктуру, зокрема у створення сучасних освітніх просторів і STEM-лабораторій. Ми вже маємо такі приклади як у великих містах, так і в малих громадах та сільських школах», — зазначила Надія Кузьмичова.

Окремий акцент під час обговорення зробили на узгодженні між рівнями освіти: школа формує новий тип випускника, а система вищої освіти має бути до цього готовою.

МОН