Матеріальна відповідальність працівника: коли роботодавець може стягнути шкоду?

Помилка працівника не завжди означає автоматичне відшкодування збитків роботодавцю. Закон визначає чіткі підстави, межі відповідальності та порядок стягнення шкоди.

Що говорить закон?

Відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність лише за пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення трудових обов’язків.

Для притягнення до відповідальності необхідно довести одночасно:

•  наявність прямої дійсної шкоди;
•  протиправність дій працівника;
•  вину працівника;
•  причинний зв’язок між діями та наслідками.

Межі відповідальності

Стаття 132 КЗпП України встановлює загальне правило — працівник відповідає в межах середнього місячного заробітку.

Повна матеріальна відповідальність (стаття 134 КЗпП) настає лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема:

•  умисне завдання шкоди;
•  недостача майна;
•  шкода у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
•  отримання майна за разовими документами;
•  інші випадки, визначені законом.

Як визначається розмір шкоди?

Відповідно до статті 135-3 КЗпП України — за фактичними втратами на підставі бухгалтерських документів та реальної вартості майна.

Порядок відшкодування

Стаття 136 КЗпП передбачає:

•  добровільне відшкодування;
•  утримання із зарплати у визначених законом межах;
•  судове стягнення.

Практика Верховного Суду

Цікавою є справа за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до працівника про відшкодування шкоди, завданої під час виконання трудових обов’язків.

Працівник банку спричинив дорожньо-транспортну пригоду під час виконання службових обов’язків. Банк як роботодавець компенсував потерпілим завдану шкоду, після чого звернувся до працівника з регресною вимогою.

Верховний Суд зазначив:

Якщо роботодавець відповідно до статті 1172 ЦК України відшкодував шкоду, заподіяну його працівником третім особам, він має право вимагати компенсацію від працівника у порядку регресу.

Підставою є:

• стаття 1191 ЦК України;
• пункт 3 частини 1 статті 134 КЗпП України.

Однак важливий нюанс:

Апеляційний суд, застосувавши статтю 137 КЗпП України, врахував майновий стан працівника, необережну форму вини та зменшив розмір відшкодування на 50%.

Позицію підтримав Верховний Суд.

Постанова Верховного Суду від 16.01.2023

• справа № 664/1499/17
• провадження № 61-6115св20

Практичний висновок

Навіть якщо вина працівника доведена, суд не завжди стягує всю суму збитків.

Суд оцінює:

•  характер вини;
•  обставини заподіяння шкоди;
•  майновий стан працівника;
•  принцип справедливості та співмірності відповідальності.

Матеріальна відповідальність у трудовому праві — це завжди баланс між захистом інтересів роботодавця та гарантіями працівника.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради