Як визнати заповіт недійсним: роз’яснює Мінʼюст

Заповіт є особистим розпорядженням особи  на випадок смерті. Це важливий інструмент реалізації права власності, гарантованого Конституцією України. Водночас, як і будь-який правочин, заповіт може бути визнаний недійсним.

У цьому матеріалі роз’яснюємо, чому заповіти можуть бути визнані недійсними, хто має право оскаржити заповіт у судовому порядку, а також хто має право на обов’язкову частку у спадщині.

Види недійсних заповітів

Цивільний кодекс України розрізняє два види недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.

Нікчемним є заповіт, який складено особою, що не мала права його складати, або який оформлено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Недійсність такого заповіту встановлюється без звернення до суду — нотаріус самостійно відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі виявлення порушення. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом щодо оскарження його дій.

Нікчемними можуть бути визнані, зокрема, такі заповіти:

•  без необхідних реквізитів — підписів, печаток, дати тощо;
•  складені фізичною особою без повної цивільної дієздатності;
•  вчинені через представника;
•  посвідчені особами, які не мали на це повноважень;
•  посвідчені без обов’язкової присутності свідків;
•  секретні заповіти, посвідчені з порушенням вимог;
•  щодо майна, охопленого спадковим договором, за умови, що на момент відкриття спадщини договір діяв;
•  посвідчені на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Оспорюваним є заповіт, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду — якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

До обставин, які можуть свідчити про невільне волевиявлення, належать:

•  заповідач не усвідомлював значення своїх дій або не міг ними керувати;
•  заповіт був складений під впливом обману, погроз, насильства або у вкрай складних життєвих обставинах;
•  оформлення заповіту було вимушеним.

У таких випадках суд, на підставі позову заінтересованої особи, може визнати заповіт повністю або частково недійсним.

Обов’язкова частка у спадщині

Чинне цивільне законодавство не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування певне коло осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо ці особи не враховані в заповіті, суд може частково або повністю визнати заповіт недійсним.

До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать:

•  малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
•  непрацездатна вдова або вдівець;
•  непрацездатні батьки.

Ці особи мають право успадкувати половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Їхнє право виникає незалежно від змісту заповіту і діє на момент відкриття спадщини.

Оскарження заповіту в суді

Подати позов про визнання заповіту недійсним може особа, права та інтереси якої порушено. Такими особами, наприклад, можуть бути:

•  спадкоємці за законом;
•  спадкоємці за іншим заповітом
•  особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині
•  особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.

Позов може бути подано лише після смерті заповідача. Він розглядається судом за місцем відкриття спадщини.

Міністерство юстиції України