Держбюджет–2026: мінімальна зарплата та реальна вартість порушень трудового законодавства

 12 грудня 2025 року офіційно оприлюднено Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Для роботодавців і працівників цей документ має не лише фінансове, а й пряме юридичне значення, адже саме від розміру мінімальної заробітної плати залежить вартість кожного порушення трудового законодавства.

 У 2026 році держава зробила принциповий вибір: мінімальна зарплата встановлена одразу на весь рік, без поетапного підвищення. Це означає прогнозованість — але й фіксацію штрафних ризиків.

 Мінімальна заробітна плата у 2026 році

 З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить:

•  8 647 грн — у місячному розмірі;
•  52 грн — у погодинному розмірі.

 Важливо: оскільки МЗП не змінюється протягом року, усі штрафи за статтею 265 КЗпП застосовуються в однаковому розмірі протягом усього 2026 року.

 Чому мінімальна зарплата — це не лише про оплату праці

Мінімальна зарплата — це базова розрахункова величина для:

•  штрафів Держпраці;
•  фінансової відповідальності роботодавця;
•  оцінки «ціни» кожного кадрового рішення.

 Навіть один неправильно оформлений працівник може коштувати бізнесу більше, ніж місячний фонд оплати праці.

 Ключові штрафи за порушення трудового законодавства у 2026 році

 Неоформлені працівники та зарплата «в конвертах»

Розмір штрафу:

•  10 МЗП (86 470 грн) — за перше порушення;
•  30 МЗП (259 410 грн) — за кожного працівника при повторному порушенні протягом двох років.

 Для роботодавців — платників єдиного податку І–ІІІ груп за перше порушення застосовується лише попередження.

Приклади:

• Працівника допустили до роботи без трудового договору — штраф 86 470 грн.
• Повторно виявлено двох неоформлених працівників — штраф понад 500 тис. грн.

 Трудові відносини маскуються договорами ЦПХ — ризик перекваліфікації та максимальних санкцій.

 Недопущення або перешкоджання перевірці Держпраці

Розмір штрафу:

• 3 МЗП (25 941 грн) — за створення перешкод перевірці;
• 16 МЗП (138 352 грн) — за недопуск до перевірки щодо неоформлених працівників.

 Приклад:

Відмова допустити інспектора «через відсутність керівника» — штраф може бути вищим, ніж за саме порушення.

 Порушення строків виплати заробітної плати

Розмір штрафу:

•  3 МЗП (25 941 грн).

Приклади:

•  Затримка зарплати навіть на кілька днів — підстава для штрафу.
•  Фінансові труднощі не визнаються поважною причиною.
•  Систематичні затримки — високий ризик перевірок і судових спорів.

 Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

Розмір штрафу:

•  2 МЗП (17 294 грн) за кожного працівника.

Приклади:

•  Неправильна оплата нічних або святкових годин.
•  Відсутність доплат за надурочну роботу.
•  Помилки у розрахунках множаться на кількість працівників.

 Порушення гарантій працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Розмір штрафу:

•  4 МЗП (34 588 грн) за кожного працівника.

 Для роботодавців — платників єдиного податку І–ІІІ груп за перше порушення застосовується попередження.
 Ці порушення перебувають під особливою увагою контролюючих органів з огляду на воєнний стан.

 Інші порушення трудового законодавства

Розмір штрафу:

•  1 МЗП (8 647 грн) — за кожне порушення;
•  2 МЗП (17 294 грн) — за повторне протягом року.

 Порушення правил застосування трудових договорів з нефіксованим робочим часом

 Закон дозволяє такі договори, але встановлює чіткі межі.

Порушенням вважається:

•  перевищення допустимої кількості таких договорів (ст. 21-1 КЗпП);
•  ведення недостовірного обліку фактично відпрацьованого часу.

Розмір штрафу:

•  3 МЗП (25 941 грн) за кожного працівника.

Приклади:

•  Масове використання договорів з нефіксованим часом — штрафи на сотні тисяч гривень.
•  Працівник фактично працює повний день, але табель цього не відображає.
•  Договори використовуються для маскування повної зайнятості.

 Воєнний стан: коли штрафів можна уникнути

 Якщо роботодавець повністю та в установлений строк виконує припис про усунення порушень, штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються.
 Але це не стосується неоформлених працівників, недопусків та повторних порушень.

 ОТЖЕ

•  У 2026 році кожне порушення має чітку грошову «ціну».
•  Штрафи легко накопичуються й швидко досягають критичних сум.
•  Воєнний стан не скасовує відповідальність, але дає шанс її уникнути — за умови своєчасних дій.
•  Кадрова дисципліна значно дешевша, ніж штрафи та суди.

 Головний висновок:

• у 2026 році трудове законодавство — це не формальність, а зона підвищених фінансових ризиків, які роботодавцю варто прораховувати заздалегідь.

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради