ДКСУ: використання залишків коштів освітньої субвенції
Державна казначейська служба України розглянула Ваш інформаційний запит щодо використання залишків коштів за освітньою субвенцією та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності.
Напрями видатків, за якими можуть насамперед спрямовуватися залишки коштів освітньої субвенції, визначено пунктом 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 N 6 (далі - Порядок).
До таких видатків, зокрема, належать видатки на ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти.
Також пунктом 8 Порядку надано право відповідним місцевим радам:
- передавати кошти субвенції та залишки субвенції минулих років у вигляді міжбюджетного трансферту іншим місцевим бюджетам;
- перерозподіляти у межах відповідного місцевого бюджету кошти субвенції між відповідними типами закладів та установ освіти, що визначені у статті 1032 Бюджетного кодексу України, для забезпечення в повному обсязі обов'язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам;
- розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних та капітальних видатків закладів та установ освіти, що визначені у статті 1032 Бюджетного кодексу України, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства України.
Пунктом 1.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 N 333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 N 754), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за N 456/20769 (далі - Інструкція), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.
Відповідно до підпункту 10 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції оплата послуг з розробки проектно-кошторисної документації для поточного ремонту, монтажу обладнання та устаткування; плата за містобудівне обґрунтування та інші передпроектні роботи на проведення капітального ремонту (будівництва, реконструкції), якщо такі роботи не включені до проектно-кошторисної документації, здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)".
Придбання обладнання для їдалень, буфетів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Інструкції).
Видатки на придбання обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції і деталі, до них належать: металеві, залізобетонні і дерев'яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, убудованим); виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт інших об'єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, здійснюються за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" (підпункти 5 та 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 Інструкції).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб'єктів господарювання у торгах за межами України призначений Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015".
Звертаємо увагу, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 N 708, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за N 500/34783.
Крім того, надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі є однією з основних функцій Уповноваженого органу (пункт 13 частини першої статті 9 Закону).
Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36 частини першої статті 1 Закону).
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом (частина перша статті 7 Закону).
З огляду на зазначене, з питань законності тендерної закупівлі пропонуємо звернутись до Уповноваженого органу.
Коментарі до матеріалу