У питаннях бронювання працівників роботодавець має керуватися такими нормативно-правовими актами:
-
постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова № 76);
-
Законом від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543);
- Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнний час, затвердженим Постановою № 76 (далі – Порядок № 76);
- Критеріями та порядком, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затвердженими Постановою № 76 (далі – Критерії № 76);
- Порядком бронювання військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки, розвідувальних органах України, на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим Постановою № 76.
На сьогодні не всі роботодавці можуть бронювати своїх працівників. Таке право мають більшість державних органів та органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), установи ООН, міжнародні та неурядові організації, оператори протимінної діяльності, які проводять розмінування, тощо. Також мають право бронювати працівників підприємства, установи та організації (далі – підприємство), які визнані критично важливими для:
- функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – підприємства, критично важливі для економіки);
- забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань в особливий період (далі – підприємства, критично важливі для потреб ЗСУ).
Тому процедура бронювання працівників починається з підтвердження підприємством статусу критично важливого.
Підприємство, яке хотіло б забронювати своїх працівників, передусім повинне отримати статус критично важливого для економіки чи потреб ЗСУ. Для цього воно має відповідати таким критеріям:
Критерій 1. Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого ЄСВ протягом звітного податкового року має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому підприємство перебуває на обліку.
Критерій 2. Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік має перевищувати еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку.
Критерій 3. Підприємство повинно стратегічне значення для економіки і безпеки держави згідно з Переліком, затвердженим постановою КМУ від 04.03 2015 № 83.
Критерій 4. Підприємство повинно мати важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Такі критерії встановлюються держорганами, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, або обласною, Київською міською держадміністраціями чи військовими адміністраціями за погодженням з Мінекономіки та Міноборони.
Критерій 5. Відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів ПФУ та ДПС або витягом з інформаційної системи ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.
Критерій 6. Розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників підприємств за останній календарний місяць має становити не нижче за розмір мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою підприємства (крім державних і комунальних підприємств, госптовариств, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій належать державі або які перебувають у комунальній власності, та госптовариств, більше 50 % акцій яких належать госптовариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %. А також крім суб’єктів господарювання (далі – СГ) – виробників електричної та теплової енергії, до складу яких входять виробничі потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ, підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, операторів газорозподільних систем, нафтопереробних підприємств, у статутному капіталі яких більше 25 % акцій належать державі, юросіб незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу (далі – ПЕК) і засновником, учасником яких є госптовариства, у статутному капіталі яких 100 % акцій прямо чи опосередковано належать державі. Далі умовно назвемо їх пільгові СГ.
А для державних і комунальних підприємств, а також госптовариств, у статутному капіталі яких більше 50 % належать державі або перебувають у комунальній власності, СГ – виробників електричної та теплової енергії, до складу яких входять виробничі потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ, підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури, нафтопереробних підприємств, у статутному капіталі яких більше 25 % акцій належать державі, юросіб незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об’єктів ПЕК і засновником яких є госптовариства, у статутному капіталі яких 100 % акцій належать державі, розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць має становити не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством.
Критерій 7. Підприємство має бути резидентом Дія Сіті.
Критерій 8. Підприємство повинно бути постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності має перевищувати 200 млн грн, або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності має перевищувати 20 млн грн, що підтверджується звітом про фінансові результати з відмітками контролюючого органу, який отримав фінансову звітність, із зазначенням дати отримання.
Щоб бути визнаним критично важливим для економіки, підприємство має відповідати трьом або більше наведеним вище критеріям. Водночас звертаємо увагу, що при цьому для підприємств, крім пільгових СГ, обов’язковими є критерії 5 і 6.
Однак є підприємства, які для визначення їх критично важливими для економіки можуть відповідати меншій кількості критеріїв, а саме:
1) відповідність двом або більше зазначеним вище критеріям згідно з п. 3 Критеріїв № 76 передбачено для:
- підприємств ПЕК, підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення, управителів багатоквартирних будинків – юросіб, казенних підприємств пробірного контролю та підприємств, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;
- підприємств, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури та спорту, соціального захисту (включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ або утримуються за кошти державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги із забезпечення його життєдіяльності на постійній основі;
- лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається з інформаційних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також державних та комунальних закладів культури;
- підприємств, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, підприємств, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та/або вантажів, перевізників міського електричного транспорту.
2) відповідність лише одному критерію – критерію 4 передбачено для:
- підприємств, які виробляють товари, виконують роботи й надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової й спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також суб’єктів управління об’єктами державної власності, які здійснюють регулювання, контроль та координацію діяльності таких підприємств – критично важливими для економіки вони визначаються Міноборони;
- постійних представництв нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій) – критично важливими для економіки вони визначаються Мінекономіки в разі провадження діяльності протягом останніх двох календарних років та їх акредитації (реєстрації) відповідно до закону, взяття на облік у контролюючих органах;
- постійних представництв іноземних медіа – критично важливими для економіки вони визначаються Мінекономіки в разі провадження діяльності протягом останніх двох календарних років або акредитації представника таких іноземних медіа, що надається уповноваженим підрозділом (особою) ЗСУ, протягом останніх двох календарних років та наявності акредитації постійних представництв відповідно до закону, взяття їх на облік у контролюючих органах.
Крім того, до критично важливих, без необхідності відповідати якомусь із критеріїв, ведених вище, належать, зокрема:
- спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій;
- представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги;
- підприємства, незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності, що визначені Мінекономіки критично важливими для економіки та проводять розмінування (гуманітарне розмінування);
- юридичні особи – релігійні організації згідно з переліком та критеріями, затвердженими ДЕСС.
Зауважимо, що отримати статус критично важливих з метою бронювання працівників можуть лише юридичні особи – ФОПи не мають такого права.
Критично важливими для потреб ЗСУ та інших військових формувань можуть бути визначені:
1) Міноборони:
- підприємства, що виконують держконтракти про закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, укладені з Міноборони або Держспецтрансслужбою, або розвідувальним органом Міноборони;
- підприємства, що виконують держконтракти з виробництва безпілотних систем (безпілотних авіакомплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової й спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення на замовлення Адміністрації Держспецзв’язку, інших держзамовників у сфері оборони;
- підприємства, що залучені як співвиконавці та беруть участь у виконанні державних контрактів про закупівлю, постачання, ремонт та модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї та боєприпасів за погодженням з Міноборони або Держспецтрансслужбою, або розвідувальним органом Міноборони;
- підприємства, що здійснюють підготовку (перепідготовку та підвищення кваліфікації) зовнішніх пілотів безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 100 підготовлених пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів, зокрема типу FPV) І та ІІ класів або не менше 200 пілотів безпілотних авіаційних комплексів І класу «мікро» (за винятком типу FPV) на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання;
- підприємства, що здійснюють підготовку (перепідготовку та підвищення кваліфікації) з радіоелектронної боротьби, якщо обсяг таких послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 150 підготовлених спеціалістів на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання;
- підприємства, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги за програмами, затвердженими Генштабом ЗСУ або Міноборони, з розрахунку 96 проведених курсів з домедичної допомоги за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання, або з розрахунку 24 проведених курсів з базового рівня домедичної допомоги розширеної за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання;
- юрособи приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, які здійснюють виробництво/закупівлю товарів, виконання робіт, необхідних для ЗСУ, якщо їх обсяг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 10 млн грн допомоги на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання;
- підприємства, що здійснюють розробку інновацій у сфері оборони без використання бюджетних коштів, на підставі відповідних договорів з Міноборони;
2) ЦОВВ, що здійснюють керівництво відповідним військовим формуванням (крім ЗСУ), СБУ:
- підприємства, що виконують держконтракти для забезпечення потреб інших військових формувань, укладені з держзамовниками у сфері оборони, визначеними в абзаці 4 п. 2 постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель», в інтересах яких вони здійснюють виробництво цих товарів, виконують роботи та надають послуги.
Звернення складається за довільною формою (див. зразок). До нього додаються копії підтвердних документів, що вказуються біля конкретного критерія, а також інформація про подання підприємством податкової звітності за останній податковий період, що підтверджується: або копією податкової декларації з відмітками контролюючого органу, який отримав декларацію, із зазначенням дати її отримання, або квитанцією про прийняття податкової декларації в разі її подання засобами електронного зв’язку, або квитанцією органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу в разі надсилання податкової декларації поштою.
Крім того, до звернення додається інформація про загальну кількість військовозобов’язаних працівників підприємства, яка складається в довільній формі (диі. зразок).
Також додатково подаються підтвердні документи, передбачені галузевими чи регіональними критеріями, що затверджені відповідними держорганами.
Зауважимо, що підприємство зі статусом резидента Дія Сіті до звернення додає підтвердні документи щодо виконання ним вимог, визначених п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), а саме:
- звіт про відповідність усім вимогам, визначеним ч. 1 ст. 5 Закону № 1667 (у разі набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 1667 – вимогам, визначеним п. 1, 4 і 5 ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 5 Закону № 1667), за підсумками трьох повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому набуто статус резидента Дія Сіті (початковий звіт про відповідність);
- засвідчені керівником копії правочинів та первинних документів, що підтверджують отримання підприємством за підсумками трьох повних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті, доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано в дохід від реалізації продукції), та/або грантів, та/або інвестицій – у розмірі не менше ніж еквівалент 20 000 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим НБУ станом на 1 січня поточного календарного року, або ж підтвердні документи щодо виконання ним вимог, передбачених ч. 3 ст. 13 Закону № 1667.
Визначення підприємства критично важливим здійснюється ЦОВВ, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління. Наприклад, підприємства, що належать до галузі:
- економіки, сільського господарства – звертаються до Мінекономіки;
- ОПК, промисловості, літакобудування та сфери космічної діяльності – до Міноборони;
- ПЕК, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива – до Міненерго;
- охорони здоров’я – до МОЗ;
- фізичної культури та спорту – до Мінмолодьспорту;
- освіти та науки – до МОН;
- цифровізації – до Мінцифри.
Зауважимо, що підприємство, яке відповідає регіональним критеріям, визначеним обласною, Київською міською держадміністрацією чи відповідними військовими адміністраціями, подає звернення до цих адміністрацій. Таке звернення також подають підприємства комунальної власності, а також підприємства, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та провадять діяльність у сфері:
- сільського, лісового або рибного господарства;
- добувної промисловості та розроблення кар’єрів;
- переробної промисловості;
- постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря;
- водопостачання; каналізації, поводження з відходами;
- будівництва;
- оптової та роздрібної торгівлі;
- ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
- транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності.
Перелік та реквізити галузевих і регіональних нормативних актів, якими затверджено критерії визначення підприємств критично важливими для економіки та територіальної громади в особливий період див. тут.
Згідно з п. 6 Критеріїв № 76 орган, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний протягом не більш як 10 робочих днів із дня його отримання розглянути його на відповідність підприємства критеріям і за результатами розгляду ухвалити:
- або рішення про відповідність критеріям, яке має містити інформацію про код юрособи згідно з ЄДРПОУ, повну та скорочену назву підприємства, критерії, яким відповідає підприємство. Крім того, рішення має містити інформацію про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, для підприємств, всі працівники яких підлягають бронюванню, та підприємств, що здійснюють виробництво, транспортування теплової енергії та надають послуги споживачам з постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;
- або рішення про невідповідність критеріям, яке має містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим з обґрунтуванням невідповідності критеріям.
Копію рішення про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим орган, який розглядав звернення, надсилає до Мінекономіки та Міноборони.
Бронювання здійснюється тільки засобами порталу «Дія» (п. 3 Порядку № 76). Військовозобов’язані підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Бронювання військовозобов’язаного працівника можливе, якщо він:
- перебуває на військовому обліку;
- перебуває в трудових відносинах із критично важливим підприємством;
- йому нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку, не нижче за розмір МЗП помноженої на коефіцієнт 2,5 (станом на 2026 рік – 21 617,50 грн. Крім пільгових СГ та резидентів Дія Сіті). Зверніть увагу, що підприємству, яке порушило цю вимогу, скасовують стасус критично важливого, тож знову його отримати воно зможе не раніше ніж через шість місяців після його скасування;
- уточнив персональні дані як військовозобов’язаний;
- не перебуває в розшуку.
Зверніть увагу, що дві останні умови не стосуються військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК (детальніше див. у статті «Прийняття та звільнення працівників, які порушили правила військового обліку»).
Кількість військовозобов’язаних для бронювання має становити не більш як 50 % загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 % за рішенням Міноборони, прийнятим на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи. У такому випадку обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних подаються до Міноборони держорганом, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим. Рішення Міноборони надсилається до відповідного держоргану, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливою установою, для подання через портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі – Єдиний перелік).
Також кількість військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, місцезнаходження яких визначено та які провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується Мінрозвитку, які підлягають бронюванню, може становити 100 % кількості військовозобов’язаних працівників.
Наголосимо, що згідно з п. 12 Порядку № 76 до загальної кількості військовозобов’язаних для бронювання не враховуються:
- військовозобов’язані жінки;
- військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України;
- військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами;
- кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств.
Проте до загальної кількості військовозобов’язаних працівників включаються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18.05.2024.
Бронюванню підлягають усі військовозобов’язані, зокрема:
- члени наглядових рад СГ, які мають стратегічне значення для економіки і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн грн, а також підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд грн;
- працівники критично важливих підприємств, які визначені критично важливими у сфері ОПК;
- працівники представництв міжнародних організацій, які є критично важливими;
- працівники спеціалізованих установ ООН, міжнародних та неурядових організацій;
- працівники критично важливих підприємств, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем, або підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з радіоелектронної боротьби, або підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги;
- працівники критично важливих установ ПЕК та їх підрядних організацій;
- працівники, які працюють на підприємстві, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також технічні працівники постачальника електронних комунікаційних послуг, які включені наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та виконують відновлювальні аварійні роботи електронних комунікацій на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, м. Києва;
- працівники постачальників електронних комунікаційних послуг, що здійснюють будівництво стійких до знеструмлень електронних комунікаційних мереж (за технологією xPON) або мереж мобільного зв’язку, визначених Мінцифри критично важливими;
- які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50 % норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку;
- медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи.
Бронювання військовозобов’язаних здійснюється за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі – список), в електронній формі засобами порталу «Дія». Списки формуються керівником критично важливого підприємства або уповноваженою ним особою.
У списку зазначаються такі відомості щодо:
-
критично важливого підприємства: повне найменування юрособи або її відокремленого структурного підрозділу, код згідно з ЄДРПОУ юрособи (у разі наявності) або її відокремленого структурного підрозділу (у разі наявності), місцезнаходження юрособи або її відокремленого підрозділу (крім критично важливих підприємств, які визначені Міноборони), прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юрособи або її відокремленого структурного підрозділу;
-
військовозобов’язаного: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), строк дії відстрочки, відмітка про виконання вимог, визначених в абзаці 3 п. 8 Порядку № 76 (про належний рівень заробітної плати).
Під час формування списку отримуються такі відомості:
-
з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів: відомості про загальну кількість військовозобов’язаних на критично важливому підприємстві, які формуються на підставі даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, та про загальну кількість військовозобов’язаних на критично важливому підприємстві, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік;
-
з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань: повне найменування юрособи та її відокремленого структурного підрозділу, код згідно з ЄДРПОУ юрособи та її відокремленого структурного підрозділу, місцезнаходження юрособи та її відокремленого підрозділу (крім критично важливих підприємств, які визначені Міноборони); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юрособи та її відокремленого структурного підрозділу, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) кінцевого бенефіціарного власника критично важливого підприємства.
Формування списку засобами порталу «Дія» завершується накладенням КЕП або удосконаленого електронного підпису керівника критично важливого підприємства.
Бронювання відбувається, як правило, протягом 72 годин з моменту формування списку. Тобто переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично в разі відповідності вимогам, зазначеним у кроці 3.
Але протягом 24 годин з моменту формування списку переведення на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично щодо військовозобов’язаних працівників підприємств, що є критично важливими для потреб ЗСУ, інших військових формувань або економіки у сфері ОПК, у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи, та/або які не перебувають на військовому обліку, та/або які не уточнили персональні дані, та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Інформація про надання відстрочки від призову відображається у військово-обліковому документі військовозобов’язаного в електронній формі в «Резерв+».
Строк дії відстрочки не може перевищувати:
-
строку дії контракту на постачання товарів, виконання робіт – для підприємств, які є критично важливими для потреб ЗСУ, інших військових формувань;
-
12 місяців – для тих, хто працює на підприємствах, які:
- здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для потреб ЗСУ, інших військових формувань;
- є критично важливими для економіки чи потреб територіальної громади;
-
строку проведення мобілізації – для військовозобов’язаних у державних органах, ОМС;
-
строку договору або строку, на який обрано таких працівників – стосується працівників установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів.
-
45 календарних днів з дня укладення трудового договору – для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах сфери ОПК та в яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи.
Наголосимо, що керівник критично важливого підприємства або уповноважена ним особа може подати заяву в електронній формі засобами порталу «Дія» та отримати інформацію про військовозобов’язаних працівників критично важливого підприємства, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік.
Статус критично важливого підприємство має підтверджувати не рідше ніж один раз на рік (п. 8 Критеріїв № 76). Для цього воно подає заяву до органу, який ухвалив рішення про визначення такого підприємства критично важливим для економіки. До заяви додаються копії підтвердних документів про відповідність критеріям та інформація про подання підприємством податкової звітності за останній податковий період, що підтверджується документами, зазначеними в п. 5 Критеріїв № 76.
Тобто для підтвердження статусу критично важливого підприємство проходить ту саму процедуру, що й у разі отримання такого статусу.
Зауважимо, що СГ може звернутися за отриманням статусу критично важливого не до галузевого міністерства, а до відповідної адміністрації.
Копію рішення про підтвердження чи позбавлення статусу критично важливого відповідний орган в одноденний строк із дня його ухвалення надсилає до Мінекономіки та Міноборони (СБУ, розвідувальним органам України).
Звертаємо увагу, що підприємства, яким скасовано статус критично важливих, не можуть бути визначені критично важливими раніше ніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу.
Наголосимо, що орган, який ухвалив рішення про визначення підприємства критично важливим для економіки, за потреби проводить перевірку відповідності такого підприємства критеріям протягом його діяльності з дати ухвалення рішення про визначення його критично важливим та здійснює моніторинг діяльності такого підприємства за звітний податковий період (п. 61 Критеріїв № 76). Зокрема, перевірка проводиться щодо дотримання рівня заробітної плати, зазначеного в пп. 6 п. 2 Критеріїв № 76, та відповідності критеріям. За результатами перевірки приймається рішення про відповідність або невідповідність підприємства критеріям.