Внутрішній аудит витрат на службові відрядження

У консультації ми розкажемо, якими нормативними документами слід керуватися для проведення внутрішнього аудиту, яким є порядок дій аудиторів, а також наведемо приклади типових порушень та надамо поради щодо їх усунення.

Внутрішній аудит проводиться аудитором (працівником внутрішнього аудиту чи залученим фахівцем), який має відповідну освіту та фахові знання у певній галузі, яка підлягає дослідженню. За результатами проведеного дослідження аудитор надає керівнику установи рекомендації, які мають на меті поліпшення діяльності об’єкта аудиту залежно від характеру виявлених порушень. Також рекомендації повинні містити конструктивні пропозиції щодо вдосконалення проблемних аспектів діяльності установи. Проблемні питання, виявлені порушення та надані рекомендації аудитор тлумачить, спираючись на свій фаховий досвід та кваліфікаційну компетенцію.

Під час проведення попереднього дослідження витрат на відрядження вивчаються питання дотримання вимог законодавчих, нормативно-правових актів та внутрішніх розпорядчих документів про службові відрядження, зокрема:

• постанови КМУ від 02.02.11 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98);
• Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі – Інструкція № 59);
• Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Мінфіну від 28.09.15 р. № 841 (далі – Порядок № 841, Наказ № 841);
• внутрішніх розпорядчих документів (наказів, розпоряджень, порядків тощо) щодо встановлення додаткових обмежень суми та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, побутові послуги, транспортні та інші витрати.

Нагадаємо, службовим відрядженням уважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка держслужбовця – за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за бюджетні кошти, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства (п. 1 розд. І Інструкції № 59).

Під час внутрішнього аудиту досліджуються такі документи, пов’язані зі службовими відрядженнями: