Про встановлення та коригування фіксованої суми індексації – додамо впевненості у правильності дій

У чому цінність статті: після ознайомлення з наведеними в ній правилами можна без зусиль перепровірити (щоб не залишилось сумнівів) свої розрахунки індексації, а для прискорення роботи з її нарахування можна використати наведені в таблицях показники відсотків та розмірів індексації для кожної з категорій працівників та студентів.

Основним документом, що регулює процедуру визначення сум індексації, є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078). Згідно з нормами цього Порядку індексація грошових доходів населення проводиться в разі, якщо величина індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 %. Величина приросту ІСЦ для проведення індексації визначається як різниця між ІСЦ, що перевищив 101 %, та величиною 100 %, а використовується в місяці, що настає за місяцем оприлюднення ІСЦ місяця, у якому перевищено поріг індексації.

Розглянемо, як діють норми Порядку № 1078 у разі, якщо працівникові було встановлено фіксовану суму індексації, а також у разі, якщо такий показник для працівника не визначався.

Індексація доходів працівників з фіксованою сумою індексації

Факт підвищення заробітної плати працівника в разі, якщо розмір такого підвищення менший, ніж раніше визначена фіксована сума індексації, сам по собі не впливає на таку суму, тобто фіксована сума індексації залишається незмінною (абзац вісімнадцятий додатка 4 до Порядку № 1078, цитуємо: «Якщо наступне підвищення заробітної плати не перевищує фіксовану величину, то здійснюється підвищення заробітної плати та додається раніше зафіксована величина індексації»). Однак, незважаючи на незмінність розміру фіксованої індексації, місяць підвищення зарплати вважатиметься базовим. А відтак для визначення моменту набуття таким працівником права на індексацію в подальшому (воно виникне, коли ІСЦ, визначений наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації 101 %), перемножувати ІСЦ ми починаємо з індексу місяця, що настає за базовим.

Однак у разі збігу в одному місяці таких подій, як підвищення зарплати та виникнення права на індексацію (завдяки відповідному значенню ІСЦ), є підстави для перегляду розміру фіксованої суми індексації (знову ж таки, у разі, якщо загальна сума фіксованої індексації та індексації, обумовленої перевищенням ІСЦ на відповідному етапі розрахунків порогу індексації, буде більшою, ніж сума підвищення зарплати). І в такому разі місяць підвищення також вважатиметься базовим, що є підставою для проведення розрахунків ІСЦ у порядку, про який ішлося вище.

В обох випадках, якщо сума підвищення зарплати перевищує фіксовану суму індексації або загальну суму фіксованої індексації та індексації, обумовленої значенням ІСЦ, індексація не виплачується, про раніше визначену суму фіксованої індексації забуваємо і виплачуємо лише заробітну плату з підвищенням.

Наприклад, для працівника 9-го тарифного розряду в липні 2012 року було визначено фіксовану суму індексації (позитивна різниця між сумою можливої індексації та підвищенням заробітку, пов’язаного з ростом мінімальної зарплати) у розмірі 270 грн. Для такої категорії працівників (з 6-го до 25-го тарифного розряду) посадовий оклад підвищувався залежно від рівня посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, який після липня 2012 року змінювався 4 рази. Спочатку, у вересні, цей показник зріс із 802 грн. до 807 грн., унаслідок чого посадовий оклад працівника збільшився з1 387 грн (у липні) до 1 396 грн. (у вересні).

За умови що працівник ще з початку року отримував надбавку за вислугу років у розмірі 20 % від окладу, загалом сума збільшення зарплати у вересні становила 10,80 грн. [(1 396,00 грн. +  279,20 грн.) – (1 387,00 грн. + 277,40 грн.)], що менше за фіксовану суму індексації – 270 грн.

У подальшому, при підвищенні окладу працівника 1-го тарифного розряду в жовтні 2012 року до 823 грн. (загальна сума підвищення зарплати – 33,60 грн.), у грудні цього ж року – до 839 грн. (загальна сума підвищення – 32,40 грн.) і в січні 2013 року – до 852 грн. (загальна сума підвищення – 27,60 грн.) склалася аналогічна ситуація, тобто підвищення зарплати виявилося меншим за фіксовану суму індексації. Проміжний висновок: фіксована сума індексації залишається без змін.

Але для впевненості, що ми таки не мали підстав для перегляду розміру фіксованої суми індексації, перевіримо, чи не набував працівник саме в ці місяці, коли відбувалося підвищення зарплати, права на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ. Після базового місяця – липня 2012 року, у якому ми визначали фіксовану суму індексації, наступним базовим місяцем став вересень цього ж року. Але ми знаємо, що на виникнення права на індексацію доходів вересня, обумовлену ростом ІСЦ, міг вплинути ІСЦ липня. А враховуючи, що ІСЦ липня 2012 року як базового місяця приймається за 100 %, розуміємо, що право на індексацію доходів вересня 2012 року не виникло.

Ідемо далі і стосовно наступного базового місяця – жовтня цього ж року доходимо аналогічного висновку, оскільки після базового місяця – вересня ми мали розпочинати розрахунки з ІСЦ жовтня, який сам став базовим місяцем з ІСЦ, прийнятим за 100 %. У зв’язку з цим немає підстав казати і про виникнення права на індексацію доходів грудня 2012 року, які могли бути проіндексовані лише завдяки ІСЦ жовтня. Для грудня, у свою чергу, як для базового місяця, ІСЦ приймається за 100 %, що обумовлює початок розрахунку з ІСЦ наступного місяця – січня 2013 року. Але ж і він, хоч і з запізненням (із прийняттям постанови КМУ від 27.03.13 р. № 197), також визнається базовим, оскільки в ньому підвищився оклад працівника 1-го тарифного розряду до 852 грн. І враховуючи, що на сьогодні (станом на 10.06.2014) це було останнім законодавчим підвищенням для категорії працівників 6–25-го тарифних розрядів за ЄТС, для них січень 2013 року залишається базовим місяцем і зараз.

Отже, оскільки право на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ, у місяцях підвищення заробітку не виникло, а сума підвищення щоразу виявлялася меншою за розмір фіксованої суми індексації – 270 грн., для нашого прикладу, за умови що індивідуальне підвищення зарплати для працівника не відбулося, фіксована сума залишається незмінною.

У подальшому, розраховуючи ІСЦ наростаючим підсумком починаючи з ІСЦ лютого 2013 року (місяця, що настає за базовим), ми вже знаємо, що на стадії включення до розрахунку ІСЦ квітня 2014 року працівники 6–25-го тарифних розрядів отримали право на індексацію доходів квітня 2014 р. на 1,1 % (13,40 грн.). У травні вони вже мали право на отримання індексації в розмірі 3,3 % (40,19 грн.), а в червні цього ж року  – у розмірі 6,7 % (81,61 грн.).

За умови що в нашому прикладі індивідуального підвищення зарплати для працівника не відбулося, у квітні 2014 р.  року він мав отримати загальну суму індексації 283,40 грн. (270,00 грн. + 13,40 грн.), у травні цього ж року – 310,19 грн. (270,00 грн. + 40,19 грн.), у червні мав отримати 351,61 грн. (270,00 грн. + 81,61 грн.).

Якщо ж, наприклад, унаслідок переходу працівника в іншу стажну групу відсоток надбавки за вислугу років у червні 2014 р. був встановлений для нього в розмірі 30 % і у зв’язку з цим сума підвищення заробітку становитиме 147,40 грн., то маємо підстави для коригування фіксованої суми індексації, про які ми казали вище, а саме: в одному й тому самому місяці (у нашому випадку – у червні цього ж року) відбулося підвищення заробітної плати, а також виникло право на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ, у сумі 81,61 грн. Сума цієї індексації разом із діючою до початку червня фіксованою сумою індексації – 270 грн. становитиме 351,61 грн., що більше розміру підвищення – 147,40 грн. А тому для цього працівника визначаємо нову фіксовану суму індексації:

(270,00 грн. + 81,61 грн.) – 147,40 грн. = 204,21 грн.

Однак тут слід урахувати, що конкретно для цього працівника базовим тепер став червень 2014 року. Тому визначати, коли саме в подальшому для нього настане право на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ, слід, розраховуючи ІСЦ наростаючим підсумком починаючи з ІСЦ липня цього ж року, тобто місяця, що настає за базовим. Отже, для цього працівника січень 2013 року перестав бути базовим, як для інших працівників цієї категорії, що не мали підвищень зарплати протягом усього часу, починаючи з січня 2013 року.

Індексація доходів працівників без фіксованої суми індексації

Працівники цієї категорії, оплата праці яких здійснюється за 6–25-м тарифними розрядами, мали право на індексацію у квітні 2014 року в розмірі 1,1 % або 13,40 грн., у травні цього року – 3,3 % або 40,19 грн., а в червні – 6,7 % або 81,61 грн.

Окремим працівникам в одному з цих місяців може бути вперше встановлено фіксовану суму індексації за умови, що розмір підвищення зар­плати буде меншим за наведені розміри індексації. Наприклад, заробітна плата працівника 8-го тарифного розряду, для якого раніше не було визначено вперше фіксовану суму індексації, підвищилась у червні 2014 року за рахунок установлення постійної доплати в розмірі 50 грн. Тоді визначена для нього фіксована сума індексації становитиме 31,61 грн. (81,61 грн. – 50,00 грн.).

Як бачимо, щоб виникли підстави і для визначення фіксованої суми індексації вперше, і для коригування раніше визначеної її суми (про що ми говорили в попередньому розділі), мають бути виконані одночасно такі умови: в одному й тому самому місяці (у наведеній ситуації – у червні 2014 року) відбувається і підвищення заробітної плати, і набуття права на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ, у сумі 81,61 грн., а сума цієї індексації більша, ніж розмір підвищення – 50 грн. Цей місяць конкретно для зазначеного працівника стає базовим, і розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком для визначення, коли саме він набуде в подальшому право на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ, слід починати з індексу липня цього ж року, тобто місяця, що настає за базовим.

Для категорії працівників, що розглядається в цьому розділі, як і для тих, кому фіксовану суму індексації було встановлено, у разі якщо сума підвищення зарплати перевищує суму індексації, обумовлену значенням ІСЦ (наприклад, якщо для нашого працівника підвищення в червні 2014  року досягло б 100 грн.), такий місяць є базовим, і індексація в ньому не проводиться .

І наостанок зауважимо, що наведені правила та рекомендації стосуються як працівників установ, що належать до різних галузей бюджетної сфери незалежно від рівня кваліфікації, так і держслужбовців та посадовців органів місцевого самоврядування.

Висновки. Умовами для визначення фіксованої суми індексації вперше або коригування раніше визначеної її величини є:

• підвищення постійних складових заробітної плати та виникнення права на індексацію, обумовлену значенням ІСЦ, в одному й тому самому місяці;
• загальний розмір індексації (незалежно від її виду – фіксована сума та/чи обумовлена значенням ІСЦ) перевищує розмір збільшення постійних складових зарплати.