Оподаткування допомоги з тимчасової непрацездатності

Із цієї консультації ви дізнаєтеся, як оподатковується допомога з тимчасової непрацездатності та як такі виплати відображаються в податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

Відповідно до п. 2 ст. 2 КЗпП у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності працівники мають право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування.

Згідно зі ст. 19 Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) таке право у застрахованих осіб виникає з настанням страхового випадку в період роботи, зайняття підприємницькою та іншою діяльністю.

Роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105 (ст. 15 цього Закону).

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі, щоб повністю або частково компенсувати втрату зарплати (доходу) (ст. 22 Закону № 1105).

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом соціального страхування (далі – Фонд) застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності. Така допомога (тобто лікарняні) надається за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством (ст. 22 Закону № 1105).