Основний засіб у лізинг: яку процедуру закупівлі обрати

У консультації розглянемо, чи може бюджетна установа придбати в лізинг основний засіб (далі – ОЗ), зокрема сівалку вартістю 250–300 тис. грн. Чи буде це звичайною тендерною процедурою? Що таке придбання товару в лізинг та які його наслідки, якими є умови лізингових договорів та їх виконання.

Якщо в замовника, особливо бюджетника, є потреба в певному товарі, а коштів для його купівлі недостатньо, то постає питання отримання такого товару в лізинг. І тут уже виникають супутні запитання на кшталт того, що таке лізинг, чи треба проводити процедуру закупівлі та як саме. Розглянемо цю ситуацію детально.

Загальне поняття лізингу визначено в Господарському кодексі (далі – ГК).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Існує два основних види лізингу: оперативний і фінансовий. При цьому якщо за допомогою першого набувається право користування майном протягом певного періоду без можливості викупити його у власність у кінці строку використання, то другий вид лізингу передбачає сплату повної вартості майна протягом строку лізингу та можливість придбати його у власність наприкінці строку користування ним.

Договір лізингу є різновидом договору оренди. Основна його відмінність від договору оренди – це участь у лізингових правовідносинах третьої сторони – продавця (постачальника) майна. Зауважимо, що поняття лізингу більш вузьке та специфічне порівняно з орендою.