Витрати на мобільний зв’язок: планування та облік

Що робити бюджетній установі, якщо оператор стаціонарного телефонного зв’язку тривалий час не надає послуги з різних причин (крадіжка кабеля, пошкодження обладнання тощо)? Вихід один – відмовитися від недобросовісного постачальника і забезпечити мобільним зв’язком важливі ділянки установи.

З метою економії бюджетних асигнувань та недопущення збільшення витрат на послуги зв’язку радимо вам почати з листа до постачальника послуг зв’язку про розірвання договору. А поки ви чекаєте на відповідь, варто прорахувати витрати на забезпечення мобільним зв’язком відповідальних працівників вашої установи.

Тож спершу слід обрати оператора мобільного зв’язку. Для цього треба промоніторити всіх можливих операторів та перелік їхніх послуг і тарифних пакетів і зупинитися на максимально економічно вигідному.

Постановою КМУ від 04.04.01 р. № 332 «Граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» (далі – Постанова № 332) визначено чітку межу на витрати з придбання та утримання мобільних телефонів для керівників. Проте в цьому документі немає жодного слова про придбання та утримання мобільних телефонів для потреб установи за кошти місцевого бюджету.

Отже, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування (далі – ОМС) з метою отримання інформації про встановлення суми граничних витрат на придбання та утримання мобільних телефонів для керівників на місцевому рівні. З урахуванням затверджених ОМС граничних витрат слід розрахувати витрати установи. За відсутності інформації від ОМС розрахунок витрат проводиться із дотриманням норм Постанови № 332.

Пам’ятайте! У будь-якому разі ваші майбутні витрати необхідно погодити з ОМС.