Із цієї статті ви дізнаєтеся: якими нормативними документами керуватися при обліку музейних фондів та як відображати в обліку найбільш поширені операції з музейними цінностями.
Головним документом, який регулює питання музейної справи, є Закон від 29.06.95 р. № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» (далі – Закон № 249). Дія цього Закону поширюється на всі види музеїв та заповідників у частині їх музеєфікації, а також обліку, зберігання та використання, охорони, консервації, реставрації музейних предметів, колекцій та предметів музейного значення.
У процесі своєї діяльності музеї повинні також керуватися нормами:
Відповідно до ст. 1 Закону № 249 музей – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та колекцій із науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.
Музейна справа – спеціальний вид наукової та культурно-освітньої діяльності, що включає комплектування, зберігання, охорону та використання музеями культурних цінностей та об’єктів культурної спадщини України, в тому числі їх консервацію, реставрацію, музеєфікацію, наукове вивчення, експонування та популяризацію.