Бюджетна звітність за 2021 рік

Ось промайнув ще один бюджетний рік. Настав час готуватися до складання річної звітності. Інвентаризацію проведено, результати зафіксовано, уточнені плани кошторису вивірено, залишилося здійснити останні обов’язкові платежі та готуватися до складання звітності. Ви готові, але Мінфін не може без подарунків до Нового року.

Зміни від Мінфіну

Мінфін підготував нам подаруночок у вигляді змін до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44 (далі – Порядок № 44).

Із проєктом змін можна ознайомитися на офіційному сайті Мінфіну.

Чи суттєвими є зміни?

Ні, не надто суттєві, але все-таки є:

• додатки 9 та 17 до Порядку № 44 викладено в новій редакції;
• змінено покроковий алгоритм складання Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1) (додаток 6 до Порядку № 44).

Що залишається незмінним

Строк подання бюджетної звітності

Річна бюджетна звітність подається до органів Державної казначейської служби (далі – ДКС) у строки, установлені для фінзвітності (п. 18 розд. І Порядку № 44), тобто не пізніше 22 январяо наступного за звітним року (п. 6 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419).

Терміни (графіки) подання бюджетної звітності встановлюються органами ДКС із застосуванням АС «Є-Звітність» (див. далі).

Головні розпорядники бюджетних коштів затверджують такі терміни для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, яких включено до їхньої мережі, з таким розрахунком, щоб вони вкладались у терміни подання бюджетної звітності до органів ДКС.

Хто та які форми звітності подає, визначено в п. 1 та 2 розд. ІІ Порядку № 44.

У зв’язку із цим нагадаємо деякі основні визначення:

• головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу (далі – БК) отримують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень (п. 18 ч. 1 ст. 2 БК);
• одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 БК);
• розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, узяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (п. 47 ч. 1 ст. 2 БК).

Бюджетна звітність

Звітним періодом для складання річної бюджетної звітності є бюджетний період, що становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року, якщо законодавством не буде визначено інший період.

Бюджетна звітність складається з дотриманням декількох важливих правил, а саме:

• ця звітність має бути правдивою;
• має відповідати аналогічним даним бухобліку та звітності органів ДКС;
• має містити інформацію про виконання кошторисів та/або планів використання бюджетних коштів;
• складається у гривнях із копійками;
• її форми заповнюються за всіма передбаченими показниками граф і рядків. За відсутності даних у графах та рядках проставляються прочерки.

Дані бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, зокрема і зведеної бюджетної звітності головних розпорядників, перевіряються органами ДКС на відповідність аналогічним даним, відображеним у бухобліку органів ДКС, у строки, установлені ДКС та її органами в межах термінів, визначених БК для подання звітності про виконання держбюджету.

Гадаємо, що склад бюджетної звітності немає сенсу наводити, бо починаючи з 2018 року бухгалтери бюджетної сфери працюють із ДКС за допомогою програмних комплексів, призначених для виконання концепції розвитку електронного урядування в Україні, схваленою розпорядженням КМУ від 20.09.2017 № 649-р. У сфері фінансової та бюджетної політики передбачено вдосконалення автоматизованих процесів формування та виконання бюджетів різних рівнів, яке включає також електронне звітування суб’єктів держсектору з використанням інформаційних технологій та кваліфікованого електрон­ного підпису.

У процесі реалізації Плану заходів щодо модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2016–2018 роки, затвердженого наказом Мінфіну від 28.11.2016 № 1038, ДКС створено Систему подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і державними цільовими фондами (далі – АС «Є-Звітність»), яка наказом ДКС від 27.12.2017 № 421 введена в дослідно-промислову експлуатацію.

АС «Є-Звітність» передбачає створення особистого електронного кабінету розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, які подають фінансову та/або бюджетну звітність до органу ДКС за місцем обслуговування (лист ДКС від 31.01.2018 № 14-08/94-1951).

Алгоритм складання електронної звітності

На офіційному сайті ДКС розміщено Інструктивні матеріали та роз’яснення щодо складання бюджетної звітності. Якщо коротко, то цей процес виглядає так (див. таблицю).

Якщо більш детально, то функція «Бюджетна звітність» призначена для роботи зі звітами. Таблична форма функції виглядає так (див. рис. 1).

Створення звіту

Для цього треба натиснути кнопку «Створити» на панелі вікна «Бюджетна звітність». У наступному вікні заповнити параметри звіту (див. рис. 1, 2, 3):

• «Вид бюджету» – обирається з випадаючого списку довідника;
• «Періодичність звіту» – обирається з випадаючого списку довідника;
• «Номер звіту» – обирається з випадаючого списку довідника;

• «Коди бюджетів» – обираються з довідника: ДБ/МБ;
• «Фонд» – обирається з довідника: загальний/спеціальний;
• «Код відомчої класифікації видатків та кредитування» – для створення звітних форм із держбюджету обирається параметр КВК, за яким подається звітність;
• «Код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування державного/місцевого бюджету» – обираються з довідника.

Натиснути кнопку «Створити» у формі (див. рис. 3).

У підсумку буде створено звіт (див. рис. 4).

А вже зі звітом, що відкриється, ми можемо виконати певні дії за потреби (див. рис. 5).

1 – «Імпорт» – імпорт даних звіту з файлу формату DBF;

2 – «Підсумувати» – підсумок зведених показників звіту;

3 – «Дані ДКУ» – оновлення даних;

4 – «Протокол» – перевірка правильності даних звіту. Для цього потрібно натиснути кнопку «Протокол». У підсумку буде сформовано Протокол;

5 – «Друк» – завантаження звіту у файл формату PDF, Excel; друк звіту;

6 – «Надіслати на підпис» – надсилання звіту на підпис головному бухгалтеру;

7 – «Історія змін статусу» – перегляд цієї історії.

Ще один плюс АС «Є-Звітність» – це можливість переглянути попередні звіти. Функція «Бюджетна звітність» (перегляд) призначена для перегляду інформації за сформованими звітами. Також можна експортувати дані табличної форми в Excel (див. рис. 6).

За замовчуванням у полі «Звітна дата» відображається поточний період. Також можна переглянути звіти за попередні звітні періоди. У полі «Звітна дата» треба обрати період із випадаючого списку довідника (див. рис. 7).

Буде відображено всі звіти, що створені вами за обраний період.

На нашу думку, це набагато зручніше, ніж перевірка в ручному режимі інформації, яку слід занести у звітність, потім заповнення звітів, друкування, підписання та подання до територіального органу ДКС.

Переваги подання звітності в електронному вигляді

Відповідно до Порядку № 44 до головного розпорядника та органів ДКС подається чимало форм бюджетної звітності та її елементів. Навіть якщо розпорядник коштів не складає всіх форм та додатків через відсутність даних, подання місячної, квартальної та річної звітності з різною кількістю форм та додатків – це дуже великий обсяг роботи. А головний розпорядник, окрім власної звітності, має скласти зведену звітність розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також загальний зведений звіт.

Спеціалісти органів ДКС повинні перевірити всю звітність, подану на паперових носіях, за даними обліку АС «Є-Звітність» та завізувати не менше двох примірників звітності. Усе це забирає багато робочого часу.

Тож переваги АС «Є-Звітність» такі:

1. Автоматично формується бюджетна звітність.
2. Головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, до мережі яких включено розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, контролюють складання та подання звітності до органу ДКС підвідомчими установами, а також дотримання строків подання звітності, установлених ДКС, а в разі потреби своєчасно звертають увагу підвідомчих установ на викривлення та неточності у поданих формах звітності.
3. Здійснюється автоматизована консолідація усіх форм фінансової та бюджетної звітності на кожному рівні консолідації.
4. Пришвидшено процедуру перевірки органами ДКС звітності, серед іншого й на відповідність даних бухобліку ДКС, що формуються в її інформаційній системі.

Отже, навіть якщо Мінфін затвердить зміни та введе їх у дію цього року, хвилюватися перед складанням бюджетної звітності немає підстав, бо до програми АС «Є-Звітність» на момент складання звітності будуть унесені всі належні зміни.