Інвентаризація витрат і доходів майбутніх періодів
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та розкриття у фінансовій звітності визначено П(С)БО 16. Відповідно до п. 7 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони понесені. Класичним прикладом прояву цього принципу на практиці є собівартість виробленої (вирощеної) продукції, яка включається до складу витрат одночасно з визнанням доходу від реалізації такої продукції.
Однак окремі види витрат можуть здійснюватися в одному звітному періоді, а належати до наступних. Це буває, приміром, коли підприємство оплачує роботи (послуги), що споживатимуться протягом декількох звітних періодів або належать до доходів, які будуть отримані в одному з наступних звітних періодів. Для таких випадків п. 7 П(С)БО 16 має припис: витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені. А бухгалтерською методологією передбачено витрати майбутніх періодів.
Визначення цього поняття наведено в Інструкції № 291 та п. 2.36 Методрекомендацій № 433. Узагальнюючи їх, можна сказати: